Розділ «2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ»

В умовах зрошення посіви кунжуту поливають у критичні періоди – після з'явлення повних сходів, на початку бутонізації, в період цвітіння та на початку достигання. Норма поливу 350-400 мЗ/га води.

Збирання сортів, у яких коробочки розфіскуються, проводять роздільним способом. До скошування приступають при побурінні нижніх коробочок (до їх розкривання), коли насіння в них набуде нормального забарвлення. Для збирання використовують кунжуто-збиральну машину, котра зрізає рослини і зв'язує їх у снопи, які вручну складають у суслони. Сорти, в яких коробочки розфіскуються, збирають прямим комбайнуванням. Вологість насіння при зберіганні не повинна перевищувати 9%.

2.2.3.12. Арахіс

Господарське значення. В насінні арахісу міститься від 45% до 60% високоякісної харчової невисихаючої олії (йодне число 90-103), 30-35% білка і 18-20% вуглеводів. За смаковими якостями вона є добрим замінником дорогої прованської (оливкової) олії, яку добувають з плодів маслини. Використовується в їжу, для виготовлення вищих сортів консервів, маргарину, а також в кондитерській, консервній, рибній, парфумерній, миловарній промисловості. З насіння арахісу виготовляють понад 60 різних кондитерських виробів, а в підсмаженому вигляді використовують як ласощі.

Арахісова макуха містить до 45% білка і 8% олії і використовується в кондитерській промисловості для виготовлення халви, печива, шоколаду, кави, цукерок та інших виробів. Листя і стебла арахісу після збирання врожаю можна використовувати на корм худобі, за кормовими якостями вони не поступаються сіну люцерни й конюшини. Як просапна бобова культура арахіс є добрим попередником для багатьох польових культур.

З давніх часів арахіс почали культивувати народи Південної Америки. В Європу завезений на початку XVI ст. В Україні вперше з'явився наприкінці XVIII ст.

У світі арахіс за посівними площами серед олійних культур займає третє місце і висівається майже на 15 млн га. Більша частина посівів арахісу розміщена в тропіках і субтропіках Азії, Африки, Америки. В Україні врожайність у середньому становить 14-16 ц /га, а в умовах зрошення на Брилівській дослідній станції в середньому за 7 років становила по 25,7 ц/га.

Незважаючи на високу цінність продукції арахісу, посіви його в Україні займають незначні площі. Основною перешкодою щодо розширення їх є трудомісткість виробничих процесів.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Арахіс, або земляний горіх (Arachis hipogeae L.), – однорічна трав'яниста рослина висотою 60-70 см з розгалуженим густо облистненим стеблом. Належить до родини бобових (Fabaceae). Квітки (жовті, оранжеві, по 1-3, рідко по 5-15 у китицях) надземні, після запліднення утворюють гінофори для проникнення плодів у землю і підземні (клейстогамні), що дають основний урожай.

Арахіс – теплолюбна рослина, насіння починає проростати при 10-12°С. Сходи пошкоджуються заморозками мінус 0,5-1 °С. Оптимальна температура для росту рослин 25-28°С. Найбільша потреба в теплі спостерігається у період цвітіння і плодоутворення. При температурі нижче 12°С плоди не розвиваються. Осінні заморозки мінус 0,5°С пошкоджують рослини, при мінус 3°С рослини гинуть, а свіжовикопані й невисушені боби втрачають схожість; при мінус 4°С боби стають непридатними для переробки.

Арахіс – вологолюбна рослина. Проте в період від сходів до цвітіння може рости в умовах посухи, а в період плодоутворення дуже вибагливий до вологи грунту. Критичний період за вимогами до вологи починається з 30-40-денного віку рослин (друга половина червня) і триває до 3 місяців (до середини серпня).

В цей час арахіс вимагає постійного зволоження верхнього 20- сантиметрового шару ґрунту. Наприкінці вегетації потреба у воді зменшується, але пересихання верхнього шару грунту призводить до зниження врожаю.

До родючості й механічного складу ґрунтів арахіс високовимогливий. З урожаєм бобів 1 т/га і бадилля 2 т/га виносить з ґрунту 80- 85 кг азоту, 10-20 кг фосфору і 30-45 кг калію. Кращими для нього є наносні ґрунти, чорноземи, сіроземи, каштанові легкого механічного складу. Малопридатні засолені, запливаючі, важкі суглинисті, а також перезволожені ґрунти.

Вегетаційний період арахісу 115-130 днів, у середньо- і пізньостиглих сортів до 150-170 днів. Сходи з'являються на 8-10-ий день після сівби. Через 25-30 днів після сходів настає цвітіння, яке триває до збирання. На одній рослині протягом вегетації утворюється до 600 і більше квіток. Першими формуються квітки в нижній частині стебла. Квітка живе 1-2 дні. Одночасно з цвітінням в арахісу наростає вегетативна маса, формуються боби. Таке суміщення фаз розвитку зумовлює підвищені вимоги рослин до вологи, поживних речовин, особливо в період масового цвітіння і плодоутворення. Від цвітіння до достигання плодів минає 45-50 днів.

Технологія вирощування. Посіви арахісу розміщують після озимих зернових культур, висіяних після удобреного чорного пару, а також після удобреної кукурудзи або інших просапних культур.

Високий ефект дає внесення під арахіс 20-30 т/га гною разом з фосфорними і фосфорно-калійними добривами (Р40К30), а також повне мінеральне добриво N40P40K40. На зрошуваних землях арахіс підживлюють перед цвітінням (N40P30) і в період масового плодоутворення (N60P30).

Основний обробіток ґрунту включає одне або два лущення, залежно від складу грунтів, та зяблеву оранку, глибина якої після зернових культур на чистих від бур'янів полях становить 20-22 см, а при наявності багаторічних бур'янів та при сівбі арахісу після просапних культур 25-30 см.

Весняний обробіток ґрунту полягає в боронуванні зябу, першій культивації на глибину 8-10 см і передпосівній на 6-8 см з одночасним боронуванням.

Для сівби арахісу використовують як вилущене насіння, так і боби. Проте, за даними Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва, урожайність арахісу при сівбі насінням буває вищою на 2 – 6 ц/га, ніж при використанні цілих або роздроблених бобів.

Перед сівбою насіннєвий матеріал протруюють ТМТД (4 кг препарату на 1 т). В день сівби насіння обробляють ризоторфіном.