Розділ «2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ»

Серед капустяних культур суріпа озима найбільш морозостійка. Рослини витримують температуру повітря до мінус 20°С при відсутності снігу, але гинуть під глибоким снігом, якщо він випав на незамерзлу землю.

Озима суріпа більш скоростигла, ніж ріпак, і є для тварин найраннішим весняним кормом. Починає цвісти в Лісостепу в третій, у Степу – в другій декаді квітня. В цей період і настає укісна стиглість її посівів.

Як вологолюбна культура поглинає з Грунту в 1,5-2 рази більше води, ніж озима пшениця. Тому піщані й супіщані, грунти, які слабко утримують вологу, для суріпи малопридатні. Добре росте вона на дренованих нейтральних ґрунтах, погано – на оглеєних, а також на ділянках з близьким стоянням підґрунтових вод.

Районованими сортами в Україні є: Оріана, Раміра, Діамант.

Технологія вирощування озимих і ярих форм суріпи суттєво не відрізняється від агротехніки відповідного озимого і ярого ріпаку. Враховуючи, проте, що в суріпи дрібніше насіння, його треба висівати на глибину не більше 2-3 см. Норма висіву кондиційного насіння 8 – 9 кг/га. Спосіб сівби – звичайний рядковий, а на насіннєвих посівах – широкорядний з міжряддям 45 см.

2.2.3.8. Рижій

Господарське значення. Насіння рижію містить 25-46% висихаючої олії (йодне число 132-153), 28% білка. Використовують її переважно для технічних цілей (виготовлення оліфи, мила зеленого, в лакофарбовій, металургійній галузях промисловості). Придатна олія також для харчових цілей, хоча за смаковими властивостями вона значно

поступається соняшниковій олії через гіркуватий смак. Проте коли її потримати деякий час на холоді, гіркуватість зникає.

Макуху рижію після спеціальної обробки згодовують худобі, але невеликими кількостями, бо в ній містяться шкідливі для організму глюкозиди. В 100 кг макухи міститься 115 корм. од.

Рижій має дуже короткий вегетаційний період, тому ним часто пересівають і підсівають загиблі або зріджені озимі посіви, а також висівають як проміжну та післяжнивну культуру.

У культуру рижій введено ще в доісторичну епоху. В Україні його вирощують на невеликих площах в Чернігівській, Київській, Сумській та Рівненській областях. Середній врожай насіння 10-12 ц/га.

Морфобіологічні та екологічні особливості. В культурі трапляються два види рижію – озимий і ярий. Найпоширеніший ярий рижій (Camelina sativa glabrata). Озимий у виробничих посівах зустрічається рідко і займає незначні площі.

Ярий рижій – однорічна рослина заввишки 25-80 см з тонкими розгалуженнями, слабкоопушени-ми стеблами. Це самозапильна, ранньостигла культура з вегетаційним періодом 66-90 днів, маловибаглива до грунту. Добре вдається на чорно-земах, легких супіскових і опідзолених грунтах. Непридатними для вирощування рижію є глинисті важкі ґрунти, на яких він терпить від ґрунтової кірки і знижує схожість.

Насіння проростає при температурі 1°С. Рослини витримують весняні заморозки до мінус 10°С. У період вегетації малочутливий до посухи. Рижій належить до рослин довгого дня.

В Україні рижій можна вирощувати в усіх ґрунтово-кліматичних зонах.

До сортів ярого рижію, районованих в Україні, належать: Зевс, Клондайк, Міраж, Престиж, Славутич, Степовий 1.

Технологія вирощування. Ярий рижій дає вищі врожаї при сівбі після просапних культур. Він чутливий до добрив, особливо фосфорних. Звичайно під зяблеву оранку вносять повне мінеральне добриво в нормі N45P45K45. Основний передпосівний обробіток грунту під рижій такий самий, як і під інші ранні зернові культури.

Сіють рижій рано, разом з ярими колосовими культурами, суцільним рядковим способом. Норма висіву 10-12 кг/га, а при висіванні через сошник 6-8 кг/га. Глибина загортання насіння 1,5-2 см, при сівбі в сухий ґрунт 4-5 см з післяпосівним коткуванням.

Догляд за посівами включає боронування сходів упоперек напрямку сівби, обробку посіву інсектицидами проти шкідників.

Збирають рижій роздільним способом, приступаючи до скошування у валки при побурінні нижніх стручків на рослинах і затвердінні в них насіння. Пряме комбайнування проводять переобладнаними зерновими комбайнами. Зберігають насіння при вологості 10-11%.