Сіють мак рано навесні одночасно із сівбою ранніх зернових культур. Навіть незначне запізнення із сівбою (на 2-3 дні) призводить до зрідження сходів і зниження врожаю. Пересівання маку, як правило, не вдаються. Кращий спосіб сівби широкорядний з міжряддями 45-60 см. Глибина загортання насіння 1-2 см, норма висіву кондиційного насіння 3-4 кг/га. Після сівби посіви коткують важкими котками.
Догляд. Якщо до появи сходів утворюється ґрунтова кірка, її руйнують ротаційними мотиками. При з'явленні проростків бур'янів сходи маку боронують легкими зубовими боронами. Коли на рослинах з'являться 2-3 листки, посіви проріджують, залишаючи на метрі довжини рядка по 7-10 рослин. На загущених посівах замість проривання проводять букетування, залишаючи букети через 20-25 см. Протягом вегетації посіви 2-3 рази обробляють культиваторами.
Збирають мак при побурінні коробочок (достигле насіння при струшуванні коробочок пересипається, створюючи характерний шум). Скошують мак жатками і снопи ставлять у бабки або суслони для просушування. При збиранні й обмолоті потрібно дбати, щоб насіння маку не засмітити землею, яку дуже важко потім відокремити. Засмічене землею насіння не може бути використане в кондитерській промисловості, і тому цінність його при заготівлях знижується.
Після обмолоту насіння просушують, щоб вологість його була не вище 10%, і зберігають на дерев'яних підлогах шаром 15-20 см.
Коробочки олійного маку містять опій, тому їх використовують для одержання наркотичних речовин.
Опійний мак вирощують під суворим контролем для одержання опію, який використовують лише як сировину для виготовлення ліків.
2.2.3.11. Кунжут
Господарське значення. Насіння кунжуту містить 50-65% слабковисихаючої олії (йодне число 103-112), 16-22% білка і 13-19% вуглеводів. Кунжутова (сезамова) олія, отримана холодним пресуванням, за смаковими якостями належить до кращих харчових олій і прирівнюється до прованської. її використовують у харчуванні, кондитерській, консервній та інших галузях харчової промисловості, а також у парфумерії, медицині. Олія, отримана гарячим пресуванням, використовується як технічна – у миловарній промисловості, як мастило для виготовлення копіювального паперу. При спалюванні кунжутової олії утворюється сажа, з якої виготовляють високоякісну туш.
Насіння кунжуту є сировиною для виготовлення тахінової халви, кондитерських виробів; піджареним насінням посипають хлібні вироби (булки, бублики). Макуха кунжуту, яка містить до 40% білка, використовується в кондитерській, хлібопекарській промисловості (при виготовленні халви, кондитерського борошна, цукерок), а також для годівлі худоби. У квітках і вегетативній масі кунжуту є ароматичні речовини, які ціняться в парфумерії при виготовленні духів.
Кунжут здавна вирощують в Африці, Індії. Тепер він широко культивується в Індії, Китаї, Пакистані, Японії та інших державах Азії, в Африці, Мексиці і на півдні Європи. Загальна світова площа його посівів становить близько 6 млн га. В Україні перспективними для вирощуванням кунжуту є Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька і Дніпропетровська області. Урожайність кунжуту становить 12-15, а при зрошенні 18-20 ц/га.
Морфобіологічні та екологічні особливості. Кунжут сезам індійський (Sesamum indicum L.) – однорічна трав'яниста рослина, яка належить до родини кунжутових (Pedaliaceae Lunde) і роду Sesamum L. Висота стебла досягає 150 см і залежить від екологічного типу і умов вирощування.
Насіння кунжуту дрібне, за формою нагадує насіння льону. Маса 1000 насінин 3-5 г. Найбільш поширені форми мають біле насіння.
Вегетаційний період у кунжуту 90-120 днів. Сходи у вигляді двох сім'ядольних листків з'являються при температурі 18-20°С на 6-8-ий день після сівби. На початку вегетації ріст рослин уповільнений. Інтенсивний ріст стебла починається через 30-45 днів після сходів і особливо за 12-15 днів до цвітіння, яке настає через 50-60 днів після сходів, поширюючись знизу до верху рослини. В такій самій послідовності достигають коробочки. Від запліднення до достигання коробочок мішає 30-35 днів.
Кунжут – теплолюбна рослина. Мінімальна температура проростання насіння 12°С, оптимальна 20-22°С. Заморозки до мінус 0,5-1°С згубні для сходів. Кращою температурою для росту вегетативної маси є 22-24°С, генеративних органів 25-30°С. Восени заморозки до мінус З °С призводять до загибелі рослин.
Кунжут дуже вибагливий до вологи повітря й грунту. Особливо в період до цвітіння і під час цвітіння. При вирощуванні на богарних землях в умовах посухи кунжут різко знижує врожай насіння.
Сорти кунжуту, рекомендовані для вирощування в Україні: Боярин, Гусар, Ілона, Кадет.
Технологія вирощування. Кунжут висівають після озимих, вирощених на удобреному пару, або після просапних культур.
Обробіток ґрунту під його посіви нічим не відрізняється від обробітку під інші технічні культури. При сівбі кунжуту після удобрених озимих під зяблеву оранку вносять фосфорні й калійні добрива (по 60- 90 кг/га д. р.), а навесні під культивацію азотні (Νβο-90)•
До сівби приступають у період стійкого потепління, коли середньодобова температура фунту на глибині 10 см досягне 15-18°С. Граничним строком сівби на півдні України є кінець першої декади травня. Спосіб сівби широкорядний з міжряддям 60 або 70 см. Норма висіву 6-8 кг/га, глибина загортання насіння 2-3 см.
Догляд. Після сівби поле коткують кільчастими котками. При утворенні фунтової кірки її знищують до появи сходів боронами та ротаційними мотиками. Протягом вегетації проводять 2-3 міжрядні розпушування на глибину: перше 5-6 см, наступні 6-8 і 8-10 см. Це різко зменшує фізичне випаровування вологи з фунту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 18. Приємного читання.