Розділ «2.1.5. Зернові бобові культури»

Незрілі боби для харчових цілей збирають вручну, в міру достигання, починаючи знизу, в 3-4 прийоми з проміжками 8-12 днів, що значно збільшує вихід товарної продукції.

2.1.5.8. Сочевиця

Господарське значення. Сочевицю (Lens culinaris D.) вирощують для продовольчого використання і як кормову культуру. Насіння її багате на білок (до 34%), містить близько 1,5% жиру, багато безазотистих речовин (близько 55%), має високі смакові якості, швидко розварюється. У харчовій промисловості з насіння сочевиці виготовляють консерви, ковбаси, білкові препарати, шоколад, печиво, супи тощо. Особливо цінним для цього є насіння крупнонасінної сочевиці. Насіння дрібнонасінної сочевиці є цінним концентрованим кормом. Сочевицю вирощують також на зелений корм і сіно, яке містить до 16% протеїну і характеризується високою перетравністю поживних речовин.

На корм худобі використовують також солому й полову сочевиці, вміст білка в яких становить відповідно 14 і 18%.

Сочевиця, як і всі бобові, збагачує грунт на азот, є одним з кращих попередників для озимої пшениці та інших сільськогосподарських культур.

У культурі сочевиця відома за 2 тис. років до н. е. Крупнонасінна сочевиця походить із Середземномор'я, а дрібнонасінна – з Південно- Західної Азії. В Росії з'явилася в XIV ст. Тепер поширена в Азії (Індія, Туреччина та ін.), Латинській Америці (Чилі), Європі (Словаччина, Іспанія, Румунія). Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн га. В СНД її вирощують на незначних площах у Поволжі (Саратовська, Самарська області), в Центральночорноземній зоні Росії, Казахстані та Україні – в лісостеповій і степовій зонах.

За середньою врожайністю зерна (12-13 ц/га) сочевиця поступається іншим зерновим бобовим культурам. Найвищі урожаї сіна (30- 35 ц/га) дає при вирощуванні у сумішах з вівсом або ячменем.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Сочевиця культурна, або харчова, – Ervumlens L. (Lens eckulenta Moench) – однорічна, низькоросла рослина (30-70 см). Стебло витке, борознисте, схильне до вилягання. Є два види культурної сочевиці: крупно- і дрібнонасінна (ssp. Macrosperma Ваг і ssp. Microsperma) відповідно з масою 1000 насінин 48-52 і 32-35 г.

Сочевиця є середньовибагливою до тепла. Насіння її проростає при температурі 4-5°С, а сходи пошкоджуються заморозками мінус 5- 6°С. У період вегетації сприятливою температурою для росту і розвитку сочевиці є близько 20°С. До вологи сочевиця вибаглива на початку росту – при бубнявінні і проростанні насіння. Коли рослини зміцніють і утворять достатньо розвинену кореневу систему, то добре витримують посуху, чим і пояснюється поширення сочевиці в посушливих умовах Степу.

Кращі ґрунти для цієї культури – чорноземи, суглинисті й супіщані з підвищеним вмістом вапна. Погано росте вона на кислих, низинних та заболочених ґрунтах.

На початку вегетації росте повільно, що є причиною сильного пригнічення рослин бур'янами.

Належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період у поширених сортів сочевиці становить 85-110 днів.

До районованих сортів сочевиці в Україні належать: Дніпровська З, Красноградська 250, Красноградська 49, Луганчанка.

Технологія вирощування. Сочевицю в сівозміні слід висівати після попередників, які залишають площі чистими від бур'янів (озимих зернових культур, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі).

Основний і передпосівний обробітки ґрунту проводять, як і під інші зернові бобові культури ранніх строків сівби. Треба тільки більше уваги приділяти знищенню бур'янів і збереженню вологи в грунті на час сівби сочевиці.

Урожайність сочевиці значною мірою залежить від застосування фосфорних і калійних добрив. Враховуючи високу фізіологічну активність її кореневої системи, під основний обробіток опідзолених чорноземів, дерново-підзолистих грунтів раціонально вносити з фосфорних добрив фосфоритне борошно в дозі 45-60 кг/га за д. р. Проте на чорноземних грунтах краще вносити суперфосфат в указаній дозі діючої речовини. Калійні добрива дають також з розрахунку 45-60 кг/га за д. р.

Сівба. Для одержання високого врожаю треба висівати кондиційне насіння із схожістю понад 92%, чисте від насіння злісного засмічувача посівів сочевиці – плосконасінної вики.

За 1,5-2 місяці до сівби насіння сочевиці протруюють ТМТД або іншими протруйниками, а в день сівби – бактеріальними азотфіксуючими препаратами.

Сіють сочевицю зазвичай у ранні строки, проте в умовах холодної й затяжної весни вища польова схожість насіння спостерігається при сівбі через 5-7 днів після початку весняних польових робіт. Крім того, слід враховувати, що ранні посіви сильніше заростають бур'янами.

На чистих від бур'янів полях застосовують звичайний рядковий спосіб сівби, а на засмічених – віддають перевагу широкорядному.