Дзижчала дзиґа і вертілась, дзенькнула, впала і розбилась.
Був собі цебер та переполуцебрився на маленькі переполуцебренята, була собі макітра та переполумакітрилась на маленькі переполумакітренята
Тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та не вилавірували.
Була у Фрола – Фролу про Лавра набрехала,
Піду до Лавра – Лаврові про Фрола набрешу.
Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла.
Чия верба найкорчоголовіша,
Найкорчоголоволомакуватіша,
Найкорявіша?
Ченчик, ченчик невеличкий, на ченчику черевички, шапочка кінчаточка: "Добривечір, дівчаточка!"
Ми ходили дещо, гуторили про що, тільки коли я хоч що, або абищо, то нехай мені хтозна-що і от що, а не то що, а ви кажете, що я вам що або абищо.
Купив купу пуху, купу пуху купив, пуху купу купив.
Рапортував та недорапортував, дорапортував та й зарапортувався.
Лібретто – Ріголетто.
Ріголетто – Лібретто.
Пильно поле пильнували, перепілок полювали. Перепел підпадьомкує, перепелиха перепелу підпідпадьомкує, перепелята перепелу, перепелиці переперепідпідпадьомкують. Наша перепеличка, мала й невеличка, під полукіпком розпідпадьомкалась.
Голова до голови приїхав у гості. Голова голові головою розбив голову. Протокол про протокол протоколом запротоколювали, що Карл у Клари украв коралі, а Клара у Карла украла кларнет. Ні, Карл і Клара добра пара, кларнетисти Карл і Клара. Ще до протоколу – курка у курки крупку вкрала і квоктати перестала, а Мурий з Муркою повечеряли цією куркою. Мур-мур-мури: гаррр-ні куррр-и.
Йшло три попи, три Прокопія-попи, три Прокоповича. Говорили про попа: "Стоїть піп на копі, ковпак на попі, копа під попом, піп під ковпаком". Говорили про Прокопія-попа: "Йшов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп -кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі, так і при Прокопенятах". Говорили про Прокоповича: "Йшов під борозною, лічив копи бородою: одна копа з ковпаком, друга копа з ковпаком, третя копа з ковпаком.
Зшито ковпак не по-ковпаківськи, треба ковпак перековпакувати, перевиковпакувати".
Босий хлопець сіно косить: "Коси, коса, доки роса, а як роса додолу, той ми додому". І женці жиго жали, жавши у жмурки грали, жали жартували, жали жмурились, а роса росить ноги босі. Семен сказав своїм синам: "Сини соколи, складіть сіно". Сини сіно склали, снопи пощитали – з жалю зажурились. У сіни Мусій сіно носив, ніс не ніс, а до нас приніс. Сіяв, сіяв дід Мусій – вуса, вії у вівсі, сіяв, віяв, висівав, славну пісеньку співав: "Сію, вію, висіваю, бо вівсяні вуса маю".
Ігрові етюди
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „(4). Артикуляційна гімнастика для голосних“ на сторінці 19. Приємного читання.
