Вдих, голосно: І край того степу зникає.
Вдих, дуже голосно (не крик): В туманових хвилях ясних.
Вдих, голосно: А місяць сріблом обливає.
Вдих, досить голосно: їх з неба в проміннях своїх.
Вдих, не голосно: І серце полинуть бажає.
Вдих, тихо: Туди, де ще воля гуляє.
Вдих, зовсім тихо: Де галас людський не гучнів...
Усі вправи виконуйте не механічно, а з усвідомленням змісту тексту, з намаганням емоційно виправдати закони вправи.
Вправа 4.
Зміна сили звуку на кожному слові в межах двох рядків. Розмовно, на одному тоні, почати дуже голосно, зменшуючи силу звуку до кінця рядка. Важливо на слабкому звуку утриматись у резонаторах.
Вдих, дуже голосно: Там тільки.
Голосно: Кістки.
Неголосно: Ті козачі.
Тихо: Та кров'ю.
Зовсім тихо: Налита земля.
Тихо: Здається мені.
Неголосно: Що неначе.
Голосно: Зміцніла б там.
Дуже голосно: Сила моя.
Вправи на розвиток сили звучання мови тренують витривалість мовного апарату. У результаті тренувань студент закріплює навичку говорити гучно, психологічно виразно і виробляє вміння спілкуватися на підвищеному навантаженні мовних органів тривалий час. Думаю, для мовного тренажного інтенсиву достатньо вправ на віршах. Звичайно, журналісти в професійних ситуаціях спілкуються невіршованими формами, але якраз вірш, крім ритміки, яка оптимізує ефективність цієї чи іншої вправи, має ще й концентровану образність, динаміку зміни картин і розвиток дії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вправи на силу звуку“ на сторінці 4. Приємного читання.
