Розділ 3 КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ

Щодо змісту Кодексу, то в ньому не відтворені суттєві зміни в державі, наприклад наявність державних, комерційних, приватних, незалежних ЗМІ й існування нових моральних взаємин журналіста й читача, не передбачено відповідальності журналіста за шкоду, завдану аморальною поведінкою журналіста підчас виконання своїх обов'язків. Крім того, у чинному українському Кодексі немає статей, що засуджували б приховану рекламу, регулювали мораль журналіста у кіберпросторі, визначали статус самого Кодексу.

Щодо форми, то чинний Кодекс журналістської стики містить в одній статті поєднання кількох вимог, що формально не відповідає вимогам до кодексів і, крім того, є логічною помилкою. Колена стаття повинна містити одну вимогу. Сучасною формою Кодексу журналістської етики повинен бути кодифікований Кодекс, що конкретно визначав би моральні проступки журналістів і встановлював би за них відповідальність.

Провівши порівняльний аналіз етичних кодексів журналістів та інших документів Австралії, Австрії, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Росії, СІНА, Франції, Швеції, врахувавши Міжнародні принципи професійної стики журналістів, дослідниця Олена Кузнецова зробила спробу створити проект кодифікованого Кодексу етики журналіста України, в якому чітко визначались провина і відповідальність.

На її думку, щоб регулювати моральні відносини, новий Кодекс стики журналістів України повинен визначати загальні принципи, стичні норми журналістської діяльності, кодифікувати їх порушення за статтями і встановлювати матеріальну відповідальність у вигляді штрафу. Ефективність Кодексу великою мірою залежить від його поширення. Він має поширювати дію не тільки на членів Спілки журналістів України, а й на інші творчі об'єднання журналістів, організації, штатних творчих працівників радіо, телебачення, преси та інформагентств, а також на осіб, які займаються журналістською діяльністю і добровільно визнали його стичні вимоги. За структурою він повинен складатися із преамбули, загальної, конкретної частин, містити частину про відповідальність за порушення журналістських етичних норм. До загальної частини обов'язково повинні входити етичні принципи. У чинному українському Кодексі відображено етичні принципи об'єктивності, відповідальності, правдивості й не зафіксовано принципи свободи ЗМІ, поваги демократичних цінностей, чесності, що містять Міжнародні принципи журналістської стики. Доречно у зв'язку з масовим порушенням загальнолюдських норм моралі ввести ще й принцип пристойності.

Принцип свободи ЗМІ не тотожний принципам свободи слова чи свободи преси. Принцип свободи слова стосується природного спілкування: у міжособовому спілкуванні, на зборах. Окрім того, вислів "свобода слова" не відображає стосунку до мас-медіа. Принцип свободи преси, за логікою, стосується лише періодичних видань і не поширюється па радіомовлення і телебачення, а принцип свободи ЗМІ — всіх засобів масової інформації (преси, радіо і телебачення) — ширший від принципу свободи преси і означає, що журналісти редакцій газет, журналів, радіомовлення і телебачення, інформагентств можуть писати про все і всіх, якщо цс не заборонено законом і не суперечить цьому проекту.

Принцип соціальної відповідальності є третім у Міжнародних принципах професійної стики журналіста (1983). Він не втратив злободенності, міститься в багатьох чинних закордонних кодексах. Цей принцип означає: журналіст і ЗМІ відповідальні перед суспільством за передану чи приховану інформацію, вилив на аудиторію і передбачає виправлення помилки, вибачення, обнародування спростування чи відповіді опонента.

Принцип поваги демократичних цінностей варто трактувати як пріоритет гуманізму, захисту людини, людства в ім'я миру, державотворення, соціального поступу, плюралізму думок, рівних прав людей незалежно від їх раси, нації, віросповідання, партійності та статі. Biн зобов'язує кожного журналіста віддавати перевагу інтересам демократичного суспільства загалом, а не груповим чи приватним.

Принцип правдивості — основа якісної журналістики, гідної свого призначення, означає точне, чесне та вичерпне повідомлення про перевірені факти, події явища, процеси. Заголовки повинні точно відповідати змісту матеріалу. Будь-яке маніпулювання недопустиме. ЗМІ зобов'язані чітко називати джерело інформації, особливо коли це стосується вже обнародуваних даних, коментарів, передруків. Якщо журналіст пообіцяв не називати ім'я інформатора в ЗМІ, він має дотримувати слова.

Принцип об'єктивності передбачає уникнення прийомів маніпулювання громадською думкою, достатнє відтворення реалій, подій, явищ зв'язків між ними, нетенденційно, неупереджено, без замовчування частини інформації, підтасовування, викривлення фактів.

Принцип чесності означає, що журналіст, ЗМІ бережуть власну, редакційну, корпоративну честь і мають право відмовитися від роботи, відредагованого матеріалу, якщо це суперечить їхнім моральним принципам, загальнолюдській моралі чи Кодексу журналістської етики, торкається особистих, родинних, службових інтересів. Не допускається дифамація, прихована реклама, плагіат, бездоказові думки, вимисел і фабрикація матеріалів.

Принцип пристойності вимагає дотримуватися у професійній діяльності журналістів моральних норм поведінки не тільки на етапі збирання, а й під час відтворення інформації. Заборонено втручатися в особисте, інтимне, приватне, сімейне життя без згоди людей, яких це стосується. Журналіст зобов'язаний берегти мораль, особливо дітей, юнацтва, не обнародувати у масових виданнях і передачах проституцію, жорстокість і насильство.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які особливості виникнення та становлення кодексів журналістської етики в історичному контексті? Вкажіть міжнародні та національні документи.

2. Назвіть основні принципи журналістських кодексів, їх характерні ознаки.

3. Проаналізуйте Кодекс професійної етики журналіста України.

4. Розкрийте суть питання регулювання порушень етичних норм діяльності журналістів у контексті вітчизняного кодексу професійної етики.