Розділ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»

«Шикуйтесь у батальйони!» — ось що скажу я словами якобінської пісні. Тоді знайдеться який-небудь благородний Густав-Адольф; зворушений неминучою небезпекою, що загрожує основам монархії, він кинеться за триста льє від своєї країни і зробить для вас все те, що Густав зробив для протестантів. Чи, може, ви хочете й далі розводити теревені, а не діяти? Через п’ятдесят років у Європі будуть самі президенти республіки і жодного короля. А з цими шістьома літерами — КОРОЛЬ — зникнуть і священики, і аристократія. Я бачу в майбутньому тільки кандидатів, що запобігатимуть перед ницою більшістю.

І не кажіть мені, що у Франції нема зараз генерала, якому всі довіряють, якого знають і люблять, що армія організована тільки в інтересах трону і вівтаря, що в неї відібрано всіх досвідчених бійців, тоді як у кожному австрійському чи прусському полку можна нарахувати десятків з п’ять унтер-офіцерів, що понюхали пороху. Двісті тисяч молодих людей з дрібної буржуазії марять війною...

— Чи не досить цих гірких істин, — сказав самовпевненим тоном поважний чоловік, що, мабуть, мав дуже високий духовний сан, бо пан де Ла-Моль, замість розсердитись, тільки приємно усміхнувся. Для Жульєна це говорило багато про що.

— Досить гірких істин; зробимо висновки, панове: людина, якій мають відтяти ногу, вражену гангреною, марно запевняла б хірурга, що хвора нога зовсім здорова. Даруйте мені, панове, якщо я дозволю собі так висловитись: благородний герцог де *** — це наш хірург...

«Ну, нарешті вимовлено заповітне слово, — подумав Жульєн, — значить, цієї ночі мені доведеться скакати в...»

XXIII. ДУХІВНИЦТВО, ЛІСИ, СВОБОДА

Основний закон всього існуючого —

зберігати існування, жити. Ви сієте

цикуту і сподіваєтесь виростити колос!

Макіавеллі

Поважний чоловік продовжував свою промову. Видно було, що він обізнаний зі справою: він висловлював великі істини з лагідним і стриманим красномовством, яке надзвичайно сподобалося Жульєнові:

1. В Англії не знайдеться жодної гінеї для нас; там у моді економія і Юм. Ніхто, навіть їхні святі, не дадуть нам грошей, а пан Брум глузуватиме з нас.

2. Неможливо добитись від європейських монархів більше двох кампаній без англійського золота, а двох кампаній не досить, щоб розчавити дрібну буржуазію.

3. Необхідно утворити у Франції озброєну партію, бо без цього прихильники монархії в Європі не наважаться навіть і на дві кампанії.

Четвертий пункт, який я наважуюсь вам пропонувати, як щось цілком незаперечне, такий:

Неможливо утворити у Франції озброєну партію без допомоги духовенства. Я сміливо кажу це і берусь довести вам, панове, що треба все дати духовенству. По-перше, воно піклується про свою справу день і ніч під керівництвом осіб високодостойних, які перебувають далеко від бур і гроз, за триста льє від ваших кордонів...

— А-а! Рим! Рим! — вигукнув господар дому...

— Так, пане, Рим! — вів далі кардинал гордовито. — Які б не були ті більш чи менш влучні жарти з цього приводу, поширені в часи вашої молодості, але тепер, тисяча вісімсот тридцятого року, я рішуче скажу, що тільки духовенство, кероване Римом, вміє знайти шлях до серця простого народу.

П’ятдесят тисяч священиків повторюють одні й ті самі слова в один день, вказаний їм їхніми владиками, і народ, — а це ж він зрештою постачає солдатів, — відчує голос своїх пастирів краще, ніж будь-які світські віршики...

Цей особистий випад викликав гомін серед присутніх.