картини невиразні в телескопі,
і дерево сандалове, і опій
у тому світі, й жереб, пустка, тлін.
Хто перед цим прибором не спинивсь —
суворим і сумним — хоч ненадовго?
З косою разом атрибутом Бога
він став — так Дюрер змалював колись.
Ось конус перевернутий: згори
пісок донизу сиплеться повільно,
мов золото, заповнюючи щільно
скляний угнутий світ своєї гри.
Утішно так дивитись на пісок:
обачно кожна ковзає піщинка,
а потім вниз зривається так стрімко,
немов людина в свій належний строк.
Пісок той самий — цикл за циклом вслід
тече, та путь його безперестанна;
так лине в прірву вічність нездоланна
під тягарем удач твоїх чи бід.
Падіння це не знає вороття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані поезії» автора Хорхе Луїс Борхес на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зі збірки «Творець» (1960)“ на сторінці 4. Приємного читання.