TextBook — Не схоже, щоб у нас вийшло щось путнє, — сказала Шарлотта. — Можливо, ти щось не так зробив?
— Не поспішай, — відказав учений. — Краще ми трохи почекаємо. Можливо, вони дадуть на це якусь відповідь.
Догони продовжували говорити, перебиваючи одне одного. Надто багато різних слів, щоб лінгафон міг упоратися з ними. Нарешті, старійшина, який, мабуть, вважався головою ради, підняв руку вгору й жестом наказав усім замовкнути. Потім відкашлявся, нахилив голову до апарату й промовив щось догонською:
— Я… Мене звати Убіре, — почувся переклад.
Шарлотта здивовано скрикнула. Голос із апарату звучав ясно і виразно. Гумбольдт полегшено зітхнув і підстрибнув від задоволення. Широко усміхаючись, він уклонився й виразно промовив:
— Вітаю!
Старий відповів із посмішкою:
— Іве по!
«Вітаю тебе!» — почулося із розтруба лінгафону.
Члени ради прислухалися, роззявивши роти. Мешканці поселення схвильовано перешіптувалися.
Старий досить довго міркував про щось, а потім запитав:
— Як ти ся маєш?
— Дякую, добре.
— А твоя дружина?
— Теж. Правда, Елізо?
Еліза кивнула.
— А друга дружина?
Гумбольдт іронічно кашлянув і покосився на Шарлотту:
— Теж. Ми прийшли сюди для того, щоб…
— А твій син? — Убіре вказав на Оскара.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скляне прокляття» автора Тімайєр Томас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 2 Острови часу“ на сторінці 60. Приємного читання.