Розділ «Частина третя»

Була, звісно, спокуса закинути начальникові зміни, що він намагається уникнути відповідальності; але це, безперечно, не жарти – бути офіцером середньої ланки і рапортувати вищому начальству.

– Нам терміново потрібен Франк! Де він зараз?

Морґан побачив, як вираз полегшення поступився здивуванню, а тоді перемінився на жах.

Ґолдсруд закінчив розмову.

– Що вона… – почав був старший колега.

– Вона говорить, у нього в кабінеті – відвідувач… – сказав Ґолдсруд, підводячись і простуючи до збройниці в дальньому кінці кімнати, – …який назвався Сьоренсеном.

– То що ж нам тепер робити? – запитав Морґан.

Ґолдсруд встромив ключ у замок, обернув його і відчинив збройницю.

– Ось що, – сказав він.

Морґан нарахував дванадцять гвинтівок.

– Дане і Гаральде, ідете зі мною! – вигукнув Ґолдсруд.

Морґан більше не відчував у його вигляді чи голосі жодних слідів здивування, жаху або страху відповідальності.

– Хутко!

Симон і Карі чекали на ліфт у вестибюлі Управління поліції, коли задзвонив його мобільний.

Телефонували з Інституту судової медицини.

– У нас є попередні результати аналізу ДНК з ваших зубних щіточок.

– Чудово, – сказав Симон. – І який результат першого тайму?

– Я б сказав радше – тридцять секунд до фінального свистка. Імовірність – більше дев’яноста п’яти відсотків.

– Щодо чого? – запитав Симон і побачив, що двері ліфта перед ним відчиняються.

– Щодо часткового збігу даних ДНК у нашій базі даних з матеріалом з двох зубних щіточок. Найцікавіше, що йдеться не про відомого злочинця і не про полісмена, а про жертву вбивства. Строго кажучи, результати свідчать, що ті, хто чистив зуби цими щіточками, близькі родичі жертви.