Розділ «Частина третя»

– Таким чином, – сказала вона, намагаючись перетравити інформацію, – три зубні щіточки надійшли тобі поштою з нотаткою від когось на ім’я «С.», в якій рекомендувалося перевірити їх на ДНК?

– Так, – сказав Симон, натискаючи клавіші на своєму телефоні.

– І матеріал ДНК з двох зубних щіточок доводить генетичний зв’язок з ненародженою дитиною? З ненародженою дитиною, що зареєстрована як жертва вбивства?

Симон кивнув і приклав палець до вуст, показуючи, що зв’язок відновлено. Він установив режим гучного зв’язку в телефоні і заговорив чітко й голосно:

– Це знову Хефас. Що то була за дитина, як вона загинула і якого плану родинний зв’язок?

Він підніс мобільний так, щоб Карі зручно було слухати.

– Ми не знаємо особових даних матері чи дитини. Відомо тільки, що мати померла – себто була вбита – передозуванням наркотику в центрі Осло. У реєстрі вона означена, як «невпізнана».

– Ми знаємо цей випадок, – сказав Симон, лаючись про себе. – Азіатка, ймовірно, в’єтнамка. І, напевне, жертва торгівлі людьми.

– Це справа вашого відділу, Хефасе. Дитина, чи то пак плід, померла, тому що померла його мати.

– Я розумію. А хто батько?

– Червона зубна щітка.

– Червона?

– Так.

– Дякую, – сказав Симон і закінчив розмову.

Карі пішла до кавоварки, щоб узяти кави для них обох. А коли повернулася, Симон розмовляв з іншим абонентом: з його м’яких інтонацій вона здогадалася, що – з Ельзе. Коли він скінчив розмову, на його обличчі промайнув особливий вираз, який трапляється у деяких людей певного віку, наче їх щось раптом пройняло і вони зараз, тут-таки, на місці, розсиплються дрібним бісером. Карі хотіла запитати, як справи з дружиною, але вирішила, що не слід.

– Що ж… – сказав Симон удавано бадьорим голосом. – Кого вважаємо імовірним батьком – Івера-старшого чи молодшого?

– Чому імовірним? – сказала Карі. – Ми знаємо напевне.

Симон якусь мить дивився на неї здивовано. Вона повільно похитала головою. Тоді він примружився, схилив голову і пригладив залишки свого ріденького волосся.

– Звісно ж, – проказав він тихо. – Тільки дві щіточки з трьох. Я старію.

– Я перевірю, що ми маємо на Івера, – сказала Карі.