– Ти ще не пояснив мені, що саме ти зрозумів.
– Еге, так. Звідки оті троє на Енерхаугата знали, що ми їдемо по їхню душу. Згідно з нічним журналом у готелі, звільнений з туалету в люксі чоловік залишив «Плазу» саме тоді, коли ми прибули за адресою, вказаною в sms. Він уже обдзвонив і застеріг усіх, що Нестора викрадено, і вони почали термінову евакуацію на випадок, що Нестор виказав їх. Вони знали, що сталося з Калле… Але саме тоді, коли вони лаштувалися від’їхати своїм фургоном, то побачили, що ми вже їх підстерігаємо. Тому вони вирішили зачекати, доки ми заберемось геть. Або увійдемо в будинок, щоб вони могли поїхати непоміченими.
– Ти багато сушив собі голову над цим, правда? – сказала Карі. – Як вони дізналися, що ми на них чигаємо?
– Можливо, – погодився Симон, повертаючи до Управління поліції. – Але нарешті таки вичислив.
– Ти знайшов імовірне пояснення, – виправила його Карі. – Чи не скажеш мені, про що ти думаєш зараз?
Симон стенув плечима.
– Що нам треба затримати Лофтуса перше, ніж він накоїть іще більшого лиха.
– Кумедний тип, – ділився Морґан Аскьої зі старшим колегою, ідучи поруч з ним широким коридором.
Двері камер були широко відчинені, готові до ранкової перевірки.
– Сьоренсен його звати. Отак просто підійшов до мене…
– Виключено, – перервав його колега. – У блоку А є тільки один Сьоренсен, і він зараз на лікарняному.
– Та ні, я прочитав його прізвище на бейджику на його кітелі.
– Але я розмовляв з Сьоренсеном зо два дні тому – його тільки-но знову забрали до лікарні.
– Отже, він швидко видужав.
– Дивно… Стривай, ти кажеш, на ньому був кітель? То це не міг бути Сьоренсен – він терпіти не може уніформу: він завжди перевдягається тут і тримає форму в своїй шафці. Саме тому Лофтус зумів її викрасти.
– Отой в’язень, що втік?
– Так. Аскьої, тебе влаштовує твоя робота?
– Так.
– Отож-бо. То радше візьми зайвий вихідний та відпочинь – замість зайвого чергування.
Вони пройшли ще шість кроків, перш ніж одночасно зупинитись і глянути один на одного. Вони витріщились один на одного широко розкритими очима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Ю Несбьо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 77. Приємного читання.