TextBook — Я знаю, — спокійно відповіла вона.
— Те, що ви зробили, це потребувало величезної відваги.
— Ви вибачите мені крадіжку з ваших спогадів? Я не спеціально, просто так вийшло.
— Цілком вибачаю.
Солдати вже були близько. Разом з ними біг і Кокс, у нього по п'ятах танцював Горес. Скоро Кокс буде тут, спитає, як ведеться Кену, і з цими словами їх знову поверне собі цей світ.
Барбі подивився вгору, на синє небо, глибоко вдихнув повітря, що ставало дедалі чистішим.
— Я не можу повірити, що все скінчилося.
— А воно може коли-небудь повернутися, як ви гадаєте?
— Можливо, не на цій планеті й не через дії тієї зграї. Вони виростуть і покинуть свою ігрову кімнату, але коробочка залишиться. Рано чи пізно кров завжди бризкає на стіну.
— Це жахливо.
— Мабуть, але можна, я скажу вам дещо, що любила повторювати моя мати?
— Звичайно.
Він завагався:
— Якби не ночі, дні були б уполовину яскравіші.
Джулія розсміялась. Так гарно це звучало.
— Що шкіроголова дівчина сказала вам наостанок? — запитав він. — Кажіть швидше, бо вони вже ось-ось будуть поряд, а це належить тільки нам двом.
Джулія явно була здивована тим, що він цього не знав.
— Вона сказала слова, які мені колись сказала Кейла: «Бери і йди додому, це тобі буде як сукня».
— Вона мала на увазі коричневий светр?
Вона знову взяла його за руку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Під куполом » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БЕРИ І ЙДИ ДОДОМУ, ЦЕ ТОБІ БУДЕ ЯК СУКНЯ“ на сторінці 18. Приємного читання.