Розділ «ЙоунКолфер Артеміс Фаул. Місія в Арктику»

Шість крихітних зарядів вибухнули в основі затискача, викинувши з гнізда магнітний диск, за яким тягся полімерний трос.

Корч тільки розтулив рота, щоб вилаятись, як магнітний диск ударив йому в груди, вибивши все повітря з легень. У кількох місцях щось гучно хруснуло.

— Змотати трос! — крикнула Холлі в мікрофон комп’ютера й розвернула шатл, намагаючись відійти якомога далі від небезпечної стіни.

Командувач поплинув слідом за кораблем, немов серфінгіст-екстремал.

Нуль секунд. Гранати вибухнули, скинувши у безодню дві тонни каміння. Крихта в океані магми.

А за хвилину командувач уже лежав у медичному відсіку шатла, що належав послу Атлантиди. Дихати було боляче, але Корч просто-таки мусив висловити свою думку щодо способу його порятунку.

— Капітане Куць! — прохрипів він. — І що ти в дідька собі думала? Я ж міг і загинути.

Лаккей розірвав на Корчевих грудях комбінезон, щоб оглянути рани.

— Авжеж, могли б, — відповів він за капітана Куць. — Ще б п’ять секунд, і ви б перетворилися на кашу. Але Холлі вас урятувала. І скажіть їй за це спасибі.

Холлі доручила автопілотові потримати корабель у завислому стані, а сама вихопила з аптечки медичний пакет і міцно його стисла, щоб активізувати кристали. Ще один винахід О’Гира — міхури з льодом і цілющими кристалами. Не зовсім рівноцінна заміна зцілющим чарам, але все ж таки краще за метушню та охи-ахи довкола потерпілого.

— Де болить?

Корч закашлявся, забризкавши комбінезон кров’ю.

— Усе тіло болить. Двом-трьом ребрам капець.

Холлі задумано пожувала губу. Вона ж не лікар, і погано, коли зцілення відбувається автоматично, бо можуть виникнути ускладнення. Знала вона одного лейтенанта, що якось зламав собі ногу й зомлів, а коли прийшов до тями, то з’ясував, що нога зажила, але ступня стирчала задом наперед. А втім, і самій Холлі доводилося виконувати ризиковані операції. Взяти хоча б випадок з Артемісовою матір’ю. Коли Артеміс попросив Холлі вилікувати його матір від депресії, та якраз перебувала в іншій часовій зоні. Довелося накласти на весь особняк Фаулів сильний позитивний заряд, що мав протриматися кілька днів. Своєрідний тонізувальний засіб. Ось чому всі, хто відвідував Фаул-Менор протягом наступного тижня, ішли собі, вдоволено насвистуючи.

— Хо… — простогнав Корч.

— Г-гаразд, — пробелькотіла ельфиня. — Гаразд.

Вона поклала долоні Корчеві на груди й послала свої чари, щоб потекли з пальців блакитними іскрами.

— Зцілюй! — прошепотіла.

Командувачеві очі закотилися під лоба. Магія відімкнула його свідомість, щоб не заважала зцілюватися тілу. Через якийсь час Холлі забрала руки й поклала медичний пакет із льодом на груди зомлілому офіцерові.

— Потримай, — доручила капітан Куць Артемісові. — Але хвилин десять, не більше, інакше це може призвести до ушкодження тканин.