Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Як там, по-твоєму?

— Погано. Дуже погано.

— Гадаєш, що він jodido?[96]

— Мабуть, що так.

— Poble, — сказала вона. — Певно, через отих коней?

— Очевидно.

— Poble, — сказала Пілар. І потім додала: — Рафаель намолов мені казна-чого про якусь кінноту. Що тут було?

— Спершу роз'їзд, потім частина ескадрону,

— Де, в якому місці?

Роберт Джордан показав їй, де спинявся роз'їзд і де стоїть замаскований кулемет. З того місця, де вони стояли, видно було тільки один черевик Агустіна, що стирчав із-під гілля.

— А циган запевняв, ніби вони під'їхали так близько, що дуло кулемета вперлося передньому коневі в груди, — сказала Пілар. — Ну й поріддя! Бінокль ти забув у печері.

— Ви спакували речі?

— Все, що можна забрати. Про Пабло нічого не чути?

— Він проїхав хвилин за сорок раніше від кавалеристів. Вони подалися слідом за ним.

Пілар усміхнулася. Вона ще трималася за нього. Потім пустила його руку.

— Їм його не бачити, — сказала вона. — Ну, а як же з Глухим? Ми нічого не можемо зробити?

— Нічого.

— Poble, — сказала вона. — Я дуже його любила. Ти певен, що він jodido? [97]

— Так. Я бачив багато вершників.

— Більше, ніж було тут?