— Вони напали на Глухого. Що будемо робити?
— Нічого, — сказав Роберт Джордан.
Звідси стрілянину було виразно чути, і, подивившись уперед, він побачив далеко, на крутому схилі за долиною, кавалерійський загін, що виїхав із лісу і тепер прямував засніженим схилом на гору, в напрямку стрілянини. Довга, подвійна вервечка вершників чорніла на снігу. Він бачив, як вона досягла гребеня пасма й зникла між деревами.
— Ми повинні їм допомогти, — сказав Прімітіво. Голос його був хрипкий і глухий.
— Це неможливо, — сказав Роберт Джордан. — Я цілий ранок боявся цього.
— Чому?
— Вчора ввечері вони пішли красти коней. Сніг перестав падати, і їх вистежили.
— Але ми повинні їм допомогти, — сказав Прімітіво. — Не можна кидати їх напризволяще. Це наші товариші.
Роберт Джордан поклав йому руку на плече.
— Ми нічого не можемо зробити, — сказав він. — Якби ми могли, я зробив би все.
— Туди можна дістатися згори. Ми можемо взяти коней і обидві maguines. Ту, що внизу, і твій автомат. І піти їм на допомогу.
— Послухай, — сказав Роберт Джордан.
— Я ось що слухаю, — мовив Прімітіво.
Стрілянина долинала безперервними хвилями, що набігали одна за одною. Потім розляглися вибухи ручних гранат, важкі й глухі в сухому тріскотінні кулеметів.
— Вони пропали, — сказав Роберт Джордан. — Вони були пропащі вже тоді, коли перестав падати сніг. Якщо ми підемо туди, то ми теж пропащі. Нам не можна розпорошувати сили — у нас їх і так мало.
Щоки Прімітіво, його верхню губу й шию вкривала шпакувата щетина. Обличчя в нього було пласке і майже брунатне там, де не було щетини, ніс перебитий і приплюснутий, сірі очі сиділи, глибоко. Дивлячись йому в обличчя, Роберт Джордан побачив, як щетина сіпається біля кутиків його уст і на борлаку.
— Ти тільки послухай, — сказав Прімітіво. — Їх там убивають.
— Так, якщо улоговину оточено з усіх боків, — сказав Роберт Джордан. — Але, можливо, комусь пощастило вибратися.
— Ми могли б підійти і вдарити з тилу, — сказав Прімітіво. — Візьмімо коней і рушаймо вчотирьох.
— А потім що? Що буде, як ми вдаримо з тилу?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПО КОМУ ПОДЗВІН“ на сторінці 210. Приємного читання.