- Покажи їй Всесвіт, - прошепотів він, - а то вона так і буде шпигувати за вечіркою.
Я не знав, як на це відреагувати. Як і багато чого з того, що казав Джейсон, це звучало дотепніше і розумнішше, ніж я міг придумати.
- Моя спальня, - продовжувала Діана. - Пуста, слава Богу. Спальня Джейсона, порожня, за винятком копії пентхауса під матрацом.
- Це хороший бінокль, але не настільки.
- Спальня Керол і Ед, порожня; спальня для гостей…
- Ну що там?
Але Діана нічого не сказала. Вона сиділа дуже тихо з біноклем у руках.
- Діана? - Я спробував привернути її увагу.
Вона мовчала ще протягом декількох секунд. Потім здригнулася, повернулася і кинула металевий бінокль прямо у Джейсона, який запротестував, але, схоже, не зрозумів, що вона побачила щось заборонене. Я збирався запитати її, що вона побачила…
У цей момент зникли зірки.
На протязі кількох секунд.
Люди часто говорять, що є люди, які бачили зникнення. Воно відбулося швидко. Це дійсно було так, і я кажу, як свідок: я дивився на небо, коли Діана і Джейсон сперечалися. Не було нічого, крім моменту невеликого збільшення яскравості, що породила залишкове зображення зірок, що розтанули в прохолодній зеленій флоуресценції. Я зморгнув. Джейсон сказав:
- Що це було? Блискавка? - Діана нічого не сказала взагалі.
- Джейсон, - сказав я, все ще блимаючи очима.
- Що? Діана, клянусь Богом, якщо ти зламала об’єктиви у біноклі…
- Заткнись, - сказала Діана.
І я сказав їм:
- Припиніть. Подивіться. Що сталося з зірками? - І аж тоді вони обидвоє підвели погляди до неба.
З нас трьох тільки Діана могла повірити, що зірки справді “зникли”, погасли, як свічки на вітрі. Це неможливо, наполягав Джейсон: світло від більшості зірок летить від п’ятдесяти до ста мільйонів світлових років, залежно від джерела; вони, звичайно, не могли всі одночасно погаснути, сяючи в такій нескінченно складній послідовності, щоб бути призначеними для появи чи зникнення одночасно біля Землі. У будь-якому разі, я вказав, що сонце теж зірка, і напевне ще світить, принаймні, на іншому боці планети, - хіба ні?
Звичайно, це було так. А якщо ні, сказав Джейсон, ми всі будемо до ранку заморожені до смерті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спін» автора Роберт Чарльз Вілсон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 8. Приємного читання.