Спін

- Дай йому закінчити, - тихо попросила Діана.

Були різні підказки на рахунок того, що відбувалося насправді, сказав Джейсон. Наземні спостереження, здавалося, показували, що зонди насправді прискорювалися в бар’єрі, перш ніж зникали, ніби втягувалися в нього. Але отримані з борту дані не показували такого ефекту. Два набори спостережень не узгоджувалися між собою. Як було видно з Землі, супутники прискорювалися в бар’єрі, а потім майже відразу падали назад на Землю; але апаратура супутників повідомляла, що вони летіли по гладко запрограмованій орбіті, залишалися там протягом відведеного періоду часу, і поверталися на власних двигунах через тиждень або місяць після запуску. (Як російський космонавт, подумав я, чия історія, ніким офіційно не підтверджена і не спростована, стала свого роду світовою легендою.) Якщо припустити, що обидва набори даних були правильними, то було тільки одне пояснення:

Час йшов по-різному всередині і зовні бар’єру.

Або, щоб включити двозначність, час на Землі тепер ішов повільніше, ніж у Всесвіті в цілому.

- Ти розумієш, що це означає? - Зажадав відповіді Джейсон. - Раніше нам здавалося, що ми були в якійсь електромагнітній клітці, яка регулювала потік енергії, що досягав поверхні Землі. І це правда. Але це тільки побічний ефект, невелика частина набагато більшої картини.

- Побічний ефект чого?

- Того, що викликає часовий градієнт. Ви можете уявити собі значення цього? Кожній секунді на Землі відповідає набагато більше часу зовні бар’єру.

- Це не має сенсу, - негайно відповів я, - Яка, до біса, фізика цього явища?

- Люди з набагато більшим досвідом, ніж у мене, б’ються над цим питанням. Але ідея часового градієнту має певний смисл і пояснення. Якщо існує різниця в часі між нами і Всесвітом, то зовнішнє випромінювання, що досягає поверхні Землі в будь-який момент, рентгенівські промені, чи космічна радіація, пропорційно прискоряться. Сонячне світло, один рік якого конденсується в десять секунд означатиме миттєву смерть для всього живого. Але додатковий електромагнітний бар’єр навколо Землі приховує нас і захищає, не допускаючи небезпечної концентрації радіації.

- Отже сонячне світло підроблене, - сказала Діана, перебивши його.

- Ти маєш рацію. Вони дають нам перетворене сонячне світло, тому що реальне буде смертельним. Просто у достатній кількості, і відповідним чином розподілене, щоб імітувати зміну сезонів, щоб можна було виростити врожай і спрогнозувати погоду. Припливи і відливи, наша траєкторія навколо Сонця, гравітація, - всіма цими речами маніпулюють, Вони не тільки сповільнюють наш час, але і підтримують нас живими, ось що вони роблять.

- І поки що вдало, - сказав я. - Без стихійних лих, - а потім додав. - Це недоступна нам технологія.

- Я думаю, що ми повинні визнати це - сказав Джейсон, - так.

- Щось робиться для цього?

- Людям говорять про гіпотетичний контроль вищої сили.

- Але яка мета, чого передбачається досягти?

- Я не знаю. І можливо ніхто на Землі не знає.

Діана дивилася на брата крізь холодне і нерухоме зимове повітря. Вона обняла парку руками і тремтіла. Не через холод, а тому, що вона вийшла на фундаментальне питання:

- Скільки пройшло часу, Джейсон? Скільки часу пройшло там?

Там означало за порожнечею неба.