Спін

Не надаючи великого значення цій пригоді, я згадував її іноді в наступні роки, - Джейсон верхи на велосипеді і його тіло, заблоковане в небезпечному прискоренні, - і його абсолютне переконання, що він зможе зробити все правильно, якщо тільки зможе врахувати всі фактори, і якщо тільки він не втратить контроль.

Ми залишили безнадійно поламаний велосипед в канаві, і я повів висококласний велосипед Джейсона і його додому. Він плентався поруч зі мною, йому було боляче, але він намагався не показувати цього, хоч тримав праву руку на лобі, по якому сочилася кров, ніби у нього сильно боліла голова, - щоб я не здогадувався, навіщо він це робив.

Я тільки ми з’явилися біля Великого Будинку, батьки Джейсона спустилися по сходинках під’їзду, щоб зустріти нас на дорозі. Ед Лайтон, який, мабуть, помітив нас зі свого кабінету, був розсерджений і стривожений, його рот зімкнувся в похмуру риску і брови нависли над колючими очима. Матір Джейсона була за ним, трохи осторонь, зацікавлена меншою мірою, ніж могла би, - здавалося, що вона навіть трохи п’яна, до речі, вона похитувалася, коли вийшла за двері.

Ед оцінив стан Джейса, - мені раптом здалося, що Джейс під його поглядом став набагато нижчим ростом і менш впевненим у собі, - і сказав йому, щоб той ішов в будинок і привів себе в порядок.

Тоді він повернувся до мене.

- Тайлер, - сказав він.

- Сер?

- Я припускаю, що ти не винуватий у цьому. І я сподіваюся, що це правда.

Чому він не помітив, що мій власний велосипед пропав безвісти, а Джейсонів цілий-цілісінький? Чому він звинувачує мене в чомусь? Я не знав, що сказати. І дивився на газон.

Ед зітхнув.

- Дозволь мені пояснити. Ви з Джейсоном були одні. Це добре для тебе. Джейсон винен сам. Але ти повинен розуміти, як і твоя мати, що ваша присутність тут пов’язана з певними обов’язками. Якщо ти хочеш проводити якийсь час з Джейсоном, я очікую, що ти звертатимеш увагу на це. Я очікую, що ти здійснюватимеш для цього практичні кроки. Можливо, він здається тобі звичайним хлопчиськом. Але це не так. Джейсон обдарований, і у нього попереду велике майбутнє. Ми не можемо допустити, щоб йому хто-небудь заважав.

- Це правда, - Керол Лайтон хитнулася, і тепер я знав, що мати Джейсона п’є. Вона схилила голову і майже зуміла ступити на гравійну смужку, яка відділяла дорогу від під’їзду. - Це правда, від до чорта геніальний. Він буде молодим генієм. Ніхто не зламає його, Тайлер, він не тендітний.

Ед не зводив з мене погляду.

- Іди всередину, Керол, - глухо сказав він. - То ми розуміємо один одного, Тайлер?

- Так сер, - збрехав я.

Я не міг зрозуміти Еда в цілому. Але я знав, що дещо з того, що він говорив, було правдою. Так, Джейсон був особливим. І так, це була моя робота, доглядати за ним.

ЧАС ЗОВНІ

Я вперше почув правду про Спін через п’ять років після події Знакового жовтня на вечірці з санками, у морозну зимову ніч. Звичайно що це був Джейсон, який був у курсі всіх новин.

Вечірка розпочалася з обіду у Лайтонів. Джейсон прибув додому з університету на різдвяні канікули, вони приготували святковий стіл, і хоча це було сімейне свято, я був запрошений, ймовірно, за наполяганням Джейсона, і ймовірно, що Ед заперечував.

- Твоя мати теж могла би прийти - прошепотіла мені Діана, коли відкрила мені двері. - Я намагалася, щоб Ед запросив її, але… - Вона знизала плечима.