Інна повернулася від Джала з новинами.
- Сьогодні порт повинен був працювати, - сказала вона. - Але поліція і Реформісти стоять біля воріт і хочуть взяти порт під свій контроль. Конфлікт назрівав давно. - Вона подивилася на Діану. - Як ти, моя люба?
- В хороших руках, - прошепотіла Діана. - Її голос був нерівним.
Інна оглянула мою роботу.
- Добра робота - вимовила вона.
- Дякую, - сказав я.
- Зважаючи на обставини. Але послухайте мене. Ми повинні і дуже терміново виїхати. Зараз єдине, що стоїть між нами і в’язницею це бунт працівників порту. Ми повинні сісти на наш Кейптаун-Мару не гаючись.
- Поліція шукає нас?
- Я думаю, не вас, не спеціально. Джакарта уклала угоду з американцями, щоб придушити еміграцію і торгівлю в цілому. Їм потрібні докази, як прокотилася ця хвиля тут і в інших місцях, публічні, для того, щоб справити враження на людей в консульстві США. Звичайно, це ненадовго. Занадто багато грошей переходить з рук у руки, щоб це дійсно хотіли усунути. Але для косметичного ефекту кілька чоловік в уніформі поліції повитягують людей з трюмів вантажних суден.
- Вони прийшли до безпечної схованки Джала, - сказала Діана.
- Так, вони знають про вас і доктора Дюпре, і в ідеалі вони хотіли б взяти вас під варту, але не тому поліція стоїть біля воріт. Кораблі продовжують залишати гавань, але це не надовго. Профспілковий рух у Телук Байяр досить потужний. Вони хочуть боротися.
Джала крикнув з порога кілька слів, які я не зрозумів.
- Зараз ми дійсно повинні піти, - сказала Інна.
- Допоможіть мені зробити носилки для Діани.
Діана спробувала сісти.
- Я можу рухатися.
- Ні, - сказала Інна. - Я вважаю, що Тайлер має рацію. Тобі не можна напружуватися.
Ми розрізали зшиті джути і зробили для неї свого роду гамак. Я узяв один кінець, а Інна позвала одного з чоловіків-мінанців, щоб той взявся за інший.
- Ідемо негайно! - Джала вже кричав, махаючи руками в дощ.
Це був просто дощ, чи мусон сезону дощів? Ранок виглядав похмуро. Хмари, як промоклі жмути вовни накотилися на сіру воду Телук Байяра, обрізавши вежі і радари великих двокорпусних танкерів. Повітря було гаряче і мокре. Дощ промочив нас, навіть коли ми завантажили Діану в чекаючу машину. Джала влаштував невеликий конвой для нашої групи емігрантів: три машини і кілька маленьких, з відкритим верхом, самоскидів з жорсткими гумовими колесами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спін» автора Роберт Чарльз Вілсон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 198. Приємного читання.