Спін

- Не вставай, - прохрипів я.

Але він підібгав під себе ноги, нарешті погасивши в болоті смердючий черевик.

- Заради бога, - сказав я. Я простягнув руку, але він був задалеко.

- Заради Бога, не вставай!

Але йому це нарешті вдалося, він підвівся і встав, з подивом позираючи на палаючі уламки. Потім він подивився вниз і, здавалося, впізнав мене.

- Тайлер, - сказав він. - Що трапилося?

В цей момент його знайшли кулі.

Багато людей ненавиділи Вун Нго Веня. Вони не довіряли йому по своїх мотивах, як Ед Лайтон, або зневажали його через більш складні і менш виправдані причини: наприклад дехто вважав що він був ворогом Бога; чи тому що його шкіра виявилася чорною; чи тому що він підтримував теорію еволюції; чи тому що він був втіленням речового доказу Спіну і тривожних істин про вік Сонця у зовнішньому Всесвіті.

Багато з таких людей шепотілися про його вбивство. Десятки перехоплених загроз були записані у файлах національної безпеки.

Але він був убитий не через змову. Його вбила комбінація жадібності, помилкової ідентифікації, і нерозсудливість (яка була породжена Спіном) нинішнього покоління.

Це була приголомшливо земна смерть.

Тіло Вуна було піддано кремації (після розтину і відбору зразків для екстракції), і були зроблені повні державні похорони. У панахиді в Національному кафедральному соборі Вашингтона взяли участь високопоставлені особи з усієї планети. Президент Ломакс виголосив довгу хвалебну промову.

Були розмови про відправку його праху на орбіту, але нічого не вийшло. За Джейсона урна зберігалася в підвалі Смітсонівського інституту в очікуванні остаточного рішення.

Вона, ймовірно, все ще там.

ДОДОМУ ЗАВИДНА

Отже я провів кілька днів у Маямі,- у лікарні, оговтуючись від незначних травм, описуючи події федеральним слідчим, і все ще конфліктуючи з фактом смерті Вуна. Саме в цей момент я вирішив залишити Перигелій і відкрити приватну практику.

Але я вирішив не оголошувати про свій намір одразу, а дочекатися запуску реплікаторів. Я не хотів турбувати Джейсона в цей критичний момент.

У порівнянні з тераформуванням Марса у попередні роки, запуск реплікаторів був розчаровуючим видовищем. Його результати будуть, якщо все піде добре, більш тонкими; але дуже вже неефективними виглядали жменьки маленьких мікробів, яким потрібно було подолати неуявні глибини простору і часу, щоб завершити драму людства.

Президент Ломакс тримав ще одну лінію оборони, - проти розлючених ЄС, китайців, росіян та індійців. Ломакс відмовився поділитися реплікаторною технологією засекретивши її навіть в НАСА і в Перигелії, і по його наказу видалили всі відповідні матеріали в публічно випущених виданнях Марсіанських архівів. “Штучні мікроби» (в термінології Ломакса) були технологіями “високого ризику”. Вони могли стати “боєприпасами” (що було вірним, так як це визнавав навіть Вун.) Тому США були змушені вдатися до обмеження доступу до цієї інформації для того, щоб запобігти “поширенню нанотехнологій і нової і смертельної гонки озброєнь”.

Європейський союз обурився і ООН створила слідчий комітет, але у світі з палаючими як лісові пожежі війнами на усіх чотирьох континентах аргумент Ломакса мав значну вагу (навіть зважаючи на той факт, який Вун приводив на заперечення такої точки зору - марсіани успішно жили з тією технологією протягом сотень років, і марсіани були більш людяними, ніж їх земні предки.)