Спін

- Я подбаю про обід. - Вона повернулася до мене спиною і попрямувала до кухні.

Я подивився, як вона зникла у дверях. Після того як вона зробила десять кроків я пішов за нею.

Вона уже взяла каструлі зі стійки біля стіни. Потім подивилася на мене і відвернулася.

- Моллі, - сказав я. - Якщо ти хочеш щось знати, все, що тобі потрібно зробити, це запитати мене.

- Ох. Це все, що я повинна зробити? Добре.

- Моллі…

Вона поклала сковорідку на пальник з перебільшеною обережністю, ніби вона була крихкою.

- Тобі потрібно, щоб я ще раз вибачилася? Добре, Тайлер. Мені шкода, що я бавилася компом без твого дозволу.

- Я не звинувачую тебе ні в чому, Моллі.

- Тоді чому ми говоримо про це? Я маю на увазі, чому все виглядає так, ніби ми збираємося провести залишок вечора, обговорюючи це? - Її очі стали вологими, від чого її тоновані лінзи отримали глибокий відтінок смарагду.

- Ну, мені було цікаво трохи дізнатися про тебе.

- Тебе зацікавили мої рахунки за комунальні послуги?

- Все про тебе. - Вона потягла стілець від кухонного столу. Ніжка стільця зачепилася за ніжку стола і Моллі занадто сильно смикнула його. Вона сіла і склала руки на грудях.

- Так, навіть такі тривіальні речі. Можливо, якраз найбільше тривіальні. - Вона закрила очі і похитала головою. - Я розумію, що це звучить, ніби я якийсь сталкер. Але так, твої рахунки за комунальні послуги, бренд зубної пасти, твій розмір взуття… Зізнаюся, я хочу відчувати себе кимось більшим, ніж дівчиною на вихідні.

- Для цього тобі не потрібні мої файли.

- Можливо, якби…

- Якби що?

Вона похитала головою.

- Я не хочу продовжувати…

- Іноді краще договорити.