Напрямок

- Тоді я думаю, що їй неважко було привернути увагу Тимчасового уряду, коли він зник.

- У нас був розшук через Інтерпол, опитування, відкритий файл поліції, але ніяких слідів.

- Тоді ваша сім’я зв’язалася з геномною безпекою.

- Ні, це вони зв’язалися з нами.

Тук кивнув і задумався, поки маневрував автомобілем поміж дрібних вибоїн. Триколісний мотоцикл проїхав у зустрічному напрямку, на повітряних кулястих шинах високої прохідності, з корзиною овочів, прив’язаною до задньої стійки. Водій, якийсь місцевий худий житель, байдуже глянув на них.

- Тобі не здалося дивним, - запитав Тук, - що геномна безпека першою проявила ініціативу?

- Мій батько цікавився Четвертими і їхньою діяльністю в Новому Світі, серед усього іншого, таким чином, вони знали про нього. І він казав, що говорив з ними раніше.

- Яка була мета дослідження Четвертих?

- “Особистий інтерес”, - сказала вона, зіщулившись, настільки наївно це звучало. - Серйозно, це була лише частина його захоплення Новим Світом, і як люди адаптуються до нього. Я думаю, що він був переконаний, що марсіани знали про гіпотетиків більше, ніж включили в свої архіви, і, можливо, деякі з цих знань були роздані Четвертим разом з хімічними та біологічними змінами.

- Але люди з геномної безпеки не з’являються просто так.

- Ну, вони тримали справу відкритою якийсь час, або так вони стверджували, але врешті-решт не досягли чогось більшого за поліцію. Висновок, до якого вони очевидно прийшли, полягав у тому, що його дослідженнями в якийсь момент зацікавилися, і йому запропонували курс лікування для продовження життя і він погодився.

- Добре, але це не означає, що він повинен був зникнути.

- Люди роблять так, однак. Вони приймають лікування і створюють собі нову особистість. Інакше це означає не тільки незручні питання, коли ваші колеги починають помирати, а ви як і раніше виглядаєте як на картинці у вашому домашньому альбомі. Ідея розпочати нове життя є привабливою для багатьох людей, особливо якщо вони з якоїсь особистої чи фінансової причини зв’язані. Але моєму батькові це не подобалося.

- Люди можуть ходити під страхом смерті і не піти на такий крок. Вони просто звикли жити з цим. Але якщо показати їм вихід, хто знає, як вони себе поведуть.

Це залежало від того, що вони могли залишити позаду. Але Ліза помовчала. Над гулом двигуна автомобіля чулися мінорні мелодійні трелі під високої пологом лісу, але якого птаха, вона не могла визначити.

Зрештою вона сказала,

- Коли я приїхала сюди, я припускала таку можливість. Я далеко не переконана, що він просто пішов від нас, але я не всезнаюча, і не можу знати напевне, що відбувалося в його душі. Якщо сталося так, що він став Четвертим, все в порядку. Я розберуся з цим. Я не хочу мститися, і якщо він пройшов курс лікування і живе десь під новим ім’ям, - я можу впоратися з цим теж. Мені навіть не потрібно побачитися з ним. Мені просто потрібно знати. Або знайти когось, хто знає.

- Ту жінку на фотографії. Сулеан Мей.

- Жінку, яку ти підвіз до Могили Кубеліка. Або зустрітися з Діаною, яка послала її до тебе.

- Я не знаю, скільки можу розказати тобі про Діану. Багато я не знаю, так чи інакше. Я робив все, і не ставив питань. У тих Четвертих, яких я зустрічав… вони просто живуть, і не здаються мені злочинцями, і, наскільки я можу судити, вони не роблять нічого, щоб увігнати решту з нас в небезпеку. Попри всі нісенітниці, які геномна безпека розповсюджує в новинах, вони просто люди.