Напрямок

Двоє чоловіків потиснули руку Брайана і залишили його в спокої у своєму кабінеті. Він сидів довго, розмірковуючи.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

Прибережні дороги ще не були повністю очищені від Попелу (чи вірніше гидоти, яка утворилася, коли він змішався з дощем), тому Тук був змушений заїхати на стоянку і зняти номер у мотелі в той час як дорогу, яка була схожа на якусь суцільну американську гірку утрамбовували перевантажені дорожні екіпажі Тимчасового уряду.

Мотель був з нарізаного шлакобетону від казарм, на межі лісу, і затінювався верхівкою верби, що схилилася над будівлею, як скорботний гігант. Мотель був поставлений, щоб задовольнити далекобійників і лісорубів, вирішила Ліза, а не туристів. Вона провела пальцем по підвіконню малого віконця своєї кімнати і показала Тукові на лінію пилу.

- Напевно з минулого тижня, - сказав він. - Вони не витрачають багато грошей на утримання кімнат в порядку.

Попіл богів. Уламки древніх конструкцій гіпотетиків. Про це зараз говорили усі. Відео-новини були наповнені погано інтерпретованими фактами про Попіл: фрагменти, які могли бути деталями машин, фрагменти плоті, які могли колись бути живими організмами, молекулярні механізми безпрецедентної складності.

Ліза могла чути голоси з сусідньої кімнати. Розмова схоже велася філіппінською. Вона дістала мобілку, бажаючи дізнатися про скрутне становище з дорогами у місцевих новинах. Тук подивився на неї уважно і сказав,

- Пам’ятай…

- Ніяких дзвінків від і до мене. Я знаю.

- Ми повинні дістатися до села у цей час завтра, - сказав Тук, - якщо очистять дорогу, то швидше. Там ми справді можемо дещо дізнатися.

- Ти занадто довіряєш цій жінці, - Діані, - здається так її звати…

- Я не вірю, що вона може знати щось про Томаса. Але вона може зробити дещо, щоб допомогти йому. А ще вона була підключена до місцевої мережі Четвертих протягом тривалого часу, тому, можливо, щось знає про твого батька.

Вона запитала його, як довго він сам був зв’язаний з Четвертими. Він не був зв’язаний, повідомив їй Тук. Але ця жінка, Діана, довіряла йому, і він у минулому виконав кілька її доручень. Діана колись запропонувала йому зробити чартерний рейс, щоб непомітно перевезти Сулеан Mей в гори як можна швидше. Більше того Тук не знав, і не хотів знати.

Ліза знову подивилася на пилюку на підвіконні.

- Останнім часом я відчуваю, що це все пов’язано. Кожна дивна подія, що відбулася, попіл, Томас, землетрус на заході…

У випуску новин почали говорити про землетрус, який тимчасово зупинив нафтові комплекси Руб аль-Халі.

- Це не обов’язково пов’язано, - сказав Тук. - Це може бути просто потрійне співпадіння.

- Що?

- Про щось подібне розказував Томас. Біда одна не ходить. У свій час він плавав на вантажному судні в Малаккській протоці. Одного разу у них з’явилися проблеми з двигуном і довелося стати на якір для ремонту. Наступного дня зіпсувалася погода, мусон, який не змогли передбачити. На слідуючий день небо прояснилося, але вони побачили на палубі малайських піратів. Після того, як все владналося, Томас часто повторював, що можна часто розраховувати на потрійні пригоди.

Як втішно, подумала Лізі.