Напрямок

- Я думаю, що так, але поліція ніколи не визнає цього. Томас вразливий через те, ким він є. Аналізом крові буде легко довести, що він Четвертий, і цього самого по собі досить, щоб бути відправленим назад в Штати на постійні лабораторні дослідження або й гірше. Сусідка сказала мені про чоловіків у фургоні, а вона нічого не сказала би, якби це був який-небудь урядовий чиновник. Там, де живе Томас, люди, як правило, зазнають великого тиску на законних підставах, багато з того, що вони роблять, щоб прожити, заборонено урядом, і більшість з них незаконно поселилися на землі, де не має назв навіть для вулиць.

- Ти думаєш, Брайан щось знає про це?

- Можливо. Або не знає. Схоже, Брайан досить далеко внизу в ієрархії свого відомства.

- Офіс геномної безпеки в консульстві щось зразок жарту в порівнянні з тим, що вони роблять вдома. Вони запустили програмне забезпечення для розпізнавання облич в портах, і іноді видають ордер на затримання клонів, або торгуючих на чорному ринку генами-підсилювачами, але це не торкалося Четвертих. Принаймні, досі. - Вона помовчала. - І він сказав мені, що для мене було б розумно поїхати додому. Повернутися в Штати.

- Можливо, він має рацію.

- Ти думаєш, що я повинна поїхати?

- Якщо ти турбуєшся про свою безпеку. І напевне ти про це вже подумала.

Вона випросталася.

- Звичайно я стурбована своєю безпекою. Але я стурбована і дечим іншим теж. Я тут з певної причини.

- Очевидно, що ці люди не будуть бігати навколо, Лізо. Вони прийдуть по тебе, і розумно припустити, що це люди, які викрали Томаса.

- І що вони зацікавлені в жінці на фотографії, Сулеан Mей.

- Тоді вони рано чи пізно припустять, що ти зацікавлена в деякому аспекті. Це небезпечно. Ось що Брайан намагається тобі пояснити.

- Я зацікавлена.

Тук відчув її рішучість і вирішив, що він не буде тиснути на неї, принаймні не сьогодні.

- Ну, можливо, ти не повинна виїхати. Можливо, краще просто зачаїтися на деякий час.

- Якщо я буду ховатися, я не зможу робити свою роботу.

- Якщо ти маєш на увазі, що шукатимеш зустрічей з людьми, які знали твого батька і задавати питання про Четвертих, то ні, ти не зможеш цього робити, це очевидно. Немає ніякої ганьби в тому, щоб почекати, поки ми не з’ясуємо що і як.

- Що ти хочеш зробити?

От чорт, - подумав Тук. - Що я б зробив, це спакував речі і спіймав перший автобус з міста. Він завжди так робив, коли відчував себе під загрозою. Не було сенсу говорити це Лізі, хоча…

Коротше, він поцікавиться, чому батько Лізи зник.