Вихор

Для батька Сандри все було навпаки. Початковий хаос і плутанина, які послідували за зникненням з неба зірок, викликали глобальну рецесію, в якому програмне забезпечення, - бізнес її батька, - зів’яв як новорічна ялинка після Нового року. Цей тупий і простий факт увігнав його в стан депресії, з якої він іноді піднімався, але ніколи повністю не позбавився. “Він просто ніби забув, як посміхатися”, - одного разу пояснив їй брат, і Сандра, десятирічна дівчинка, похмуро прийняла це пояснення, яке взагалі-то поясненням не було.

З нами, - подумала Сандра - з наступним поколінням, Спін обійшовся порівняно легко: ми одразу звикли до тієї істини, що Земля була оточена сферою від безіменних інопланетних істот, здатних маніпулювати навіть часом; що для цих божественних істот людська раса була і тривіальною і потрібною водночас. Ви жили з цим, тому що ви змушені були жити з цим. Сандра народилася длижче до кінця Спіну, у той час коли зірки (дивно розсіяні і змінені) з’явилися на небі. Вона, можливо, була зобов’язана своїм власним існуванням, останньому сплеску оптимізму чи розпачу з боку батьків, які підтвердили акт створення нового життя в світі, який, здавалося, рушиться в анархію.

Але повернення зірок уже не мало ніякого реального значення для її батька. Виглядало на те, наче у ньому всередині вкорінився якийсь внутрішній процес розпаду, якого не зупинили заздалегідь. Ніхто ніколи не заводив про це розмови. Мати Сандри, коли вона була вдома, трудилася, щоб створити враження нормального життя. І через те що ні Сандра, ні Кайл не наважувалися суперечити їй, ілюзію благополуччя було напрочуд легко підтримувати. Батько тепер часто хворів. Він проводив багато часу на самоті, відпочиваючи. У цьому не було важко розібратися, чи не так? Звичайно, ні. Було лише сумно, - це було трохи незручно, але життя тривало. Так було принаймні до того дня, коли Сандра прийшла додому зі школи і знайшла батька і брата в гаражі.

Це сталося через три тижні після її одинадцятого дня народження. Вона була здивована, знайшовши будинок порожнім. Кайл уже прийшов додому зі школи, його комп’ютер був розгорнутий на кухонному столі. Він грав у війну, щось гучне з літаками і вибухами, такі речі він любив. Вона вимкнула комп. І тоді почула гарчання двигуна автомобіля. Не того автомобіля, яким мати їздила на роботу, а другого - автомобіля, який паркувався в гаражі, і який батько використовував при потребі, перш ніж почав зникати у сутінках нагорі.

Вона зрозуміла що це самогубство, або у всякому разі подумала про це. Вона навіть знала, що деякі люди йшли з життя самогубством шляхом блокування себе в замкнутому просторі з двигуном на холостому ходу. Отруєння чадним газом. Вона повинна була подумати про це раніше, - така думка огортала її на протязі гірких місяців, що послідували потім - вона навіть не допускала, що у батька могло бути бажання померти. Доросла людина могла зрозуміти таке бажання, яке було схоже на хворобу. Ніхто не міг бути звинувачений за це. Але чому її батько узяв Кайла в гараж з собою, і чому Кайл погодився піти?

Вона відкрила двері, що сполучали гараж і кухню. Вихлопні гази закрутили їй голову, тому вона повернулася і вибігла на вулицю де відкрила великі двері гаража, щоб дозволити зайти туди чистому повітрю, щоб винести отруйний газ. Двері відчинилися легко, хоча її батько напхав внизу ганчірок, щоб дим не витікав геть. І навіть не закрив їх. Потім вона відкрила дверцята з боку водія і зуміла, спершись на коліна батька, вимкнути двигун. Сорочка на батькових плечах роздерлася і його шкіра була тонкого, неприродно синього відтінку. Була кірочка засохлої слини на губах. Вона безуспішно намагалася його розбудити. Кайл був поруч з батьком, з надітим ременем безпеки. Якби він чекав, щоб піти куди-небудь? Жоден з них не ворушився, коли вона похитала їх, тоді вона закричала.

Вона набрала 911 і почала чекати в передній частині будинку на швидку допомогу. Хвилини минали, як години. Вона подумала про дзвінок матері, але мати була на виставці в Шрі-Ланці і Сандра не знала, як дзвонити до неї. Був сонячний травневий день, коли починається спека, як влітку, вони жили в передмісті Бостона. На вулиці не було нікого, наче усі пішли спати. Усі сусіди ніби запечаталися в приміщеннях, і будинки були місцями сновидінь.

Медики, які прибули, забрали Сандру в лікарню і знайшли для неї ліжко, щоб поспати. Мати Сандри повернулася з Коломбо наступного ранку. Батько Сандри, як виявилося, був мертвий задовго до того, як Сандра відкрила двері. З цим нічого не можна було зробити. Молоде тіло Кайла вчинило запеклий опір отруті, - він дихав, як пояснив їй лікар. Він був живий, але його мозок був невиліковно пошкоджений, і ніколи не зможе відновити свої вищі функції.

*

Мати Сандри померла через сім років після батька, з раком підшлункової залози, який був діагностований занадто пізно для ефективного лікування. Її заповіт передбачав деяку суму грошей для освіти Сандри і набагато більшу суму для утримання Кайла. Коли Сандра переїхала в Х’юстон, вона попросила адвокатів, які розпоряджалися майном, знайти для Кайла резиденцію неподалік від неї, якщо можливо, де вона могла би регулярно його відвідувати. Комплекс у Живих Дубах був тим, який їй сподобався. Заклад був призначений для догляду за пацієнтами з важкими формами інвалідності і оцінювався як один з кращих таких об’єктів по країні. Це було дорого, але це було неважливо, вона могла собі це дозволити.

Кайлу дали снотворне для польоту на захід. Сандра влаштувала його ще до того, як він прокинувся. Але прокинувшись в чужому ліжку в незнайомій кімнаті Кайл не проявив ніяких ознак страждання або тривоги.

*

Він сидів у полуденному теплі, ніби чекаючи, що вона скаже. Сьогодні, що було незвично, Сандра не знала, з чого почати.

Вона почала розповідати йому про Джефферсона Бозе. Хто він був, і як вона полюбила його.

- Я думаю, що ти полюбив би його теж. Він поліцейський. - Вона помовчала. - І хороша людина, теж.

Вона понизила голос, хоча не було нікого в мотта, щоб почути її.

- Ти завжди любив розповіді про Марс з минулих днів. Як людські колонії перетворювалися на цілі цивілізації, в той час як Земля була загорнута в кокон Спін-бар’єру. Як вони переходили у четвертий етап життя, і люди могли жити довше, якщо вони брали на себе певні зобов’язання і обов’язки. Пам’ятаєш історії, які Вун Нго Вень розказував землянам, перш ніж був убитий?

- Ну, Марс не говорить з нами більше, і деякі досить недобросовісні люди перетворили марсіанські фармацевтичні препарати в щось більш приземлене, що вони можуть продати і отримати прибуток на чорному ринку. Але біля Вун Нго Веня були такі люди, як Джейсон Лайтон і його друзі, які сприймали марсіанську етику серйозно. Повзли чутки, і часто це були розповіді про них. Про підпільні групи, які бралися на лікування для довголіття марсіанським препаратом. Зберігали його формулу незмінною і не продавали його, а розділяли його так, щоб він був загальним. Умовою було використання його з розумом.

Вона майже пошепки продовжила. Очі Кайла як і раніше слідкували за рухом її губ.

- Я не звикла вірити цим історіям. Але тепер я думаю, що вони таки були.