Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Привіт!

Йога улюблена! Роблю дихальні вправи на світанку, але енергії вистачає лише на те, щоб прожити в цьому пеклі один день.

Зараз я на пошті — мамі допомагаю. І примудряюсь курсову писати.

У суботу на Північному базарі бачила Вегетаріанця. Він вирощує кіз, але ніколи не вбиває їх. Продає вовну. Люди плетуть одяг і торгують ним на ринку.

— У моєї кози народилися козенята! — повідомив новину Вегетаріанець. — Біле козеня я назвав на твою честь, Патимат.

Не знала, що на це відповісти. Сказала про навчання. Він грізно подивився на мене, почувши про сесію, і заявив:

— Плювати на інститут! Кому він потрібний? Жінка робити хатні справи повинна, а не вчитись!

Після цих слів ми швидко попрощалися.

Цариця сказала в «Молодості», що моя справа — робити опитування. Вірші та оповідання вона не публікуватиме.

— У нас є свої поети! — заявила Цариця. — Твоя справа — брати інтерв’ю.

Це щоб на папері моїх думок не було. Тільки чужі.

P. S. На пошту заходив Сімка з останніми новинами: він вирішив вибиратися за кордон як чеченець, що постраждав від війни.

Його шістнадцятирічна дружина прямо вдома, на ліжку, народила йому хлопчика. Він заборонив їй народжувати в лікарні, тому що бувають випадки викрадення дітей. Коли пологи почалися, Сімка вийшов із квартири. На крики породіллі прийшла лише стара сусідка й читала біля ліжка молитви. Шістнадцятирічна дружина ледве не померла від кровотечі, але такої дрібниці ніхто навіть не помітив.

П.

13 лютого, у п’ятницю, знайома тітка, яка працює в міністерстві, влаштувала мені скандал. Її звати Айбіка, і вона відповідальна за газети, у яких я працюю. Як вона кричала! Як волала! Вона звинуватила мене в плагіаті моєї ж статті. Я згарячу її послала. Але потім охолола й написала лист, у якому закликала її не слухати наклепників, що дурили мене з гонорарами, і долучила розрахунки, скільки вони мені залишилися винні.

Айбіка принишкла. Але одну з її фраз я все ж таки процитую: «Кожен чеченець від народження — поет, артист і танцюрист! Ти нам тут не потрібна!»

Не встигла я відійти від цього, як літній Ґапур в «Известиях» розповів, що в них у редакції одна з працівниць (подруга Цариці), Морґана, поширює про мене брудні плітки: «Поліна вийшла заміж у 13 років за бойовика та народила йому двох дітей». Це при тому, що я ще ні з ким не зустрічаюсь і няньчу чужих дітей!

Я влаштувала брехусі скандал. Морґана — худорлява чеченка. Саме ця особа допомагає Цариці правити мої статті. Вона пояснила, що особисто «прочитала» цю інформацію в газеті! Це ж як треба напитись або накуритись, щоб таке «побачити». Якою ж треба бути ханжею та брехухою! Причому довести я їй так нічого й не змогла. Вона залишилася «при своїй думці».

P. S. Була в лікаря-кардіолога, серце не хоче працювати.

Сходили з Заретою до Будинку уряду. Влада обіцяє допомогу бідним. Але поки що, крім обіцянок, ми нічого не одержували.