Я прийшла додому, вдягла куртку. Боже мій! Краса невимовна! Замість моєї потертої болоньєвої страшили на мені була куртка під «шкіру»!
Художник-Швець повернувся додому. Але тепер сидить тихо. Пісень не співає.
19.03.Ми сиділи на лавці. Підійшла Люда з онучкою Айшею.
Росіянка дуже боїться чеченця, який їхньою сім’єю грізно командує, але виїхати їй нікуди. Люда розповіла, що нещодавно пішла на християнський цвинтар у нашому районі. Хотіла відшукати могилу матері.
— Але те, що я побачила там, вразило мене! Змусило затремтіти! — здригнувшись, мовила вона.
— Ями зі шматками трун після бомбардування? — спитала я.
— Ні! Зовсім ні!
— А що ж, Людо, так тебе вразило? — поцікавилась моя мама.
Айша залізла до неї на руки, і мама її колихала.
— Я побачила там діда й цапів.
— ?!
— Я зустріла там старого діда-чеченця. Пастуха. Він навмисне виганяв своїх кіз пастися на християнський цвинтар. Вони там щодня топчуть могили та щипають траву! Я приходила двічі і двічі з ним лаялась. Він сказав мені, що я російська свиня, він не поважає тих, хто «росіянин», і завжди своїх кіз пастиме на могилах! Уявляєте? Вони там і влітку пасуться, і навесні торішню траву доїдають! — Люда хотіла заплакати, але стрималась. — Я так і не знайшла могилу своєї матері.
Айша, з червоною ниткою на руці, яку прийнято в Чечні зав’язувати дітям від зурочення, позіхнула і сказала: — Люблю тата, маму й бабу!
Я дивилася на чарівне личко маленької дівчинки і думала, що світ дорослих людей збожеволів: мусульмани топчуть християнські цвинтарі козами, християни видають живими мусульман сім’ям за ящик горілки, а червона нитка, яку так модно носити на зап’ясті, — юдейський кабалістичний талісман, але про це в Чечні ніхто не має уявлення.
Світ дітей чистий. Він досконалий. Світ дорослих заплутаний і перевернутий.
Нейши
20.03.У мене день народження. Виповнилось 18 років! Я кашляю — застудилась.
Американський президент Буш підготував зранку «подаруночок» — розпочав бомбити Ірак. Маленький Ірак оголосив американській армаді джихад. Іракці пообіцяли підпалити свої свердловини нафти, через які, власне, і зчинилася вся веремія. І декілька підпалили. Проти війни офіційно висловилися Росія, Німеччина, Італія, Франція. За війну понад сорок країн! У Багдаді все неспокійно.
Багато простих американців були проти цієї безсоромної війни. Навіть голлівудські зірки погрожували, що поїдуть в Ірак і залишаться там. Тоді льотчики-американці не зможуть його бомбити. Але поговорили-поговорили, а потім почалася війна.
Мені дуже жаль простих людей, яких убиватимуть, людей, які кричатимуть від болю. Які ховатимуть старих і дітей. Я знаю, що таке війна.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники» автора Поліна Жеребцова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр“ на сторінці 306. Приємного читання.