2) виведення федеральних військ із Чечні.
Лідер цих людей, за повідомленням ЗМІ, — Мовсар Бараєв.
А сьогодні на світанку до них пустили якийсь газ. Новий і секретно страшний. Усіх потруїли, давши порцію більшу, ніж треба. Про це прохопилися коментатори. Потім пішов штурм будинку. Різні канали телебачення показали збентежені обличчя учасників. Їхнє керівництво вперто повторювало про «успішну операцію». Деякі потерпілі потрапили до лікарень Москви. Лікарі, не знаючи складу газу, не могли допомогти їм. Це лікар пояснив у телекамеру. Вийшло так: отруєні глядачі та бойовики, всі разом, задихались і помирали в будинку «Норд-Осту». Пізніше в московських лікарнях.
Офіційно оголосили: убито понад тридцять бойовиків, і серед них були жінки-смертниці. Потім повідомили: деякі з бойовиків, узяті в полон, утекли! Це після газу?! Вочевидь, цю частину повідомлення придумано для «полювання на відьом». Нормальною мовою говорячи — на людей з Кавказу. Мета? Звичайна. Одержувати підвищення на службі.
Мовсару Бараєву явно підсунули спиртне. Він лежав застрелений, у позі людини, яка знепритомніла. І поряд — коньяк? Суцільна дурниця!
1. За його вірою.
2. За серйозністю ситуації.
Багато людей, побачивши ці кінокадри, відразу заявили: «Брехня! На таку серйозну, ризиковану справу чеченці йдуть після додаткового посту. Тривалих, багаторазових молитов. Перевдягнувшись у чисте».
Зрозуміло! Масам країни подано страву — «Брехня»! «Оформлювачі» перестарались. Ті громадяни, хто довго жив у мусульманських республіках, відразу розпізнають підставу!
В одному з репортажів із місця трагедії телеглядачам передали приголомшливу звістку: «Мін не було. На стінах залу муляжі! Пояси шахідок несправжні!» Я гадаю, це повідомлення схоже на правду. Відомо, що великий обсяг вибухівки провезти в Москву можливості немає. Перевірки! Багаторазові! І дорогою до столиці, і на вокзалах. Або вибухівки ніякої не було. Або вибухівку купили на місці? У кого, напрошується питання?!
Зрозуміло, війська з Чеченської Республіки ніхто виводити не збирається — вони тут крутяться. Питань багато:
1. Навіщо була ця клята війна?
2. Навіщо загинули російські й чеченські сини?!
Уся операція в концертній залі, за теледаними, тривала 58 годин.
28.10.Таїса забирає доччині речі. Образилася, що ми доглядаємо не тільки її дівчинку, але й інших малят. А як нам жити вдвох на 20 р. у день? Книжки купують рідко, а тепер ще й тільки у вихідний! Я продаю від трьох до семи книжок за робочий день. З кожної маю 3–5 рублів. Дорожче не куплять.
08.11.Учора прийшла в наш будинок незнайомка. Пояснила: потрібно доглядати дітей. Сказала, що ми з мамою можемо переїхати в її дім. Мама доглядатиме дітей, а я — прибиратиму й готуватиму. Мені молода особа не сподобалась. Навіть не сама чеченка, а можливість потрапити в рабство. Потім дуже важко врятуватись.
Я добре розуміюся на таких людях і всією душею проти авантюри. Але мама — людина довірлива, тому ми часто влітаємо. Робитиму все, щоб мама не погодилась на цю махінацію.
Раз на рік мені сниться той самий сон. Я затято лізу до вершини, як справжній альпініст. Але лізти важко, я падаю в прірву і прокидаюсь. Інколи в моєму сні присутні сторонні. Вони вже досягли вершини й хочуть допомогти. Простягають руки. Мені не вистачає сил утриматись. Сьогоднішньої ночі я майже досягла вершини! Чекала! Сподівалась! І… впала.
Хто стоїть на місці — той іде назад. (Чао Ши)
Будур
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники» автора Поліна Жеребцова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр“ на сторінці 286. Приємного читання.