Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Маша подружилася з жінкою, яка водить її в мечеть! Жінка навчає Машу ісламської віри. Вона познайомила її з багатим чоловіком. Він не хоче зустрічатись. Хоче одружитись! Але Маша опирається. Повторює, що не кохає його. Попри це, порядність чоловік довів! Коли захворіла Машина дитина, жінка в цілковитому розпачі прийшла до нього. Чоловік возив дитину до лікарів. Як свою (щоб лікували!). Маші дав величезні, за нашими мірками, гроші — 5000 р.! На лікування й харчування дитини.

— Ох ти недотепа! — лаяли Машу росіянки й чеченки.

А вона, гордо показавши пачку грошей і повні торби з харчами, вперто заявила:

— Я з нелюбом жити не буду! Багатий він чи бідний — значення не має!

Маша купила нам із мамою подарунки. Мені — хустку, ніжну, тонку, зі сріблом. Мамі — яблука.

У тьоті Мар’ям замість двох бабусь-росіянок тепер живе чеченка Золіна. Дружина розстріляного Сулеймана. Сулеймана розстріляли, коли той намагався вийти з міста в біженці. Її відвідує один із братів Борзових, Джим. Сусіди відразу пустили чутку: Золіна в біженцях у будинку, де ночувала з дітьми, вкрала шкіряний плащ і гроші. У нашому дворі багато брешуть! Але в цьому випадку, думаю, — не все неправда. Золіна когось боїться. Не виходить. Ми мовчимо. Удаємо, що не знаємо, де вона. Адже так хоче Мар’ям! А багаторічній маминій подрузі шкоду робити ми не станемо.

Кусум два дні тому бачили в Інгушетії. Стало відомо, що вона знімає квартиру. А де будинок? На який вона, за її словами, позичала гроші? Бачив там Кусум її довоєнний близький друг. Він пам’ятає — ми дружили. Дивилися за товаром Кусум, коли вона відлучалася з ним години по три. Цей чоловік підійшов до нас. Усе про Кусум розповів. Ми його підставили. Передали через нього привіт своїй «подрузі».

Дуже, дуже зле життя. Навіть занадто.

Поліна — Фатима — Будур

Приїхав Мансур! Я його побачила! Він у себе в квартирі з проваленою від влучення «Граду» спальнею. Худий!

Накульгує! Дивиться здалеку. Багато палить і не приходить. Я здивована. Ми ж дружили! Ми — вороги? Раз немає довіри, немає дружби.

У школі виставили оцінки. З математики маю трійки. Усі інші предмети — «чотири» і «п’ять». У мене нова класна керівниця. Ми добре спілкуємось. Жінка — багатодітна мати. Природжений педагог!

Знову вбили двох солдатів у районі зупинки «Нефтянка». У відповідь пішла серія вбивств мирних жителів — молодих чоловіків у нашому районі. Нас вразили випадки загибелі людей:

1. Чоловіка, який ішов вулицею від сусіда (грали в шахи).

2. Чоловіка, який пізно добирався додому з роботи.

3. Двох хлопців, які пішли з відрами в сади по горіхи та груші.

Люди, що живуть у нашому районі, вважають винною нову військову частину з Москви.

У дворі Джима били його старші брати. Жорстоко й сильно. Довелося бігти манівцями по стару матір і сестру Борзових. Я завжди робитиму це — рятуватиму! Зберігати життя — найкраще, що можна робити на землі! Ніхто не має права вбивати!

Патошка

Приходила Маша. Вона знає сури з Корану! В особистому плані Маша зовсім самотня. Чекає на прекрасного принца. Працює у двох місцях прибиральницею. Збирає пляшки з-під спиртного. А могла б жити забезпечено, з пристойною і доброю людиною! Але Маша каже: