Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Здається, що все гірше й гірше. Мага сумний і мовчить. Заїра зі мною посварилась (цьому я дуже рада). Вона хотіла, щоб я пішла з нею в гості до Тари з банди, та я відмовилась. Заїра всіляко намагається подружитися з товаришками Лур’є-Левиці. Водночас лізе до Маги, заграє з ним. Їй він відповідав сьогодні, а мені ні. Не збагну, що трапилось.

Зате Кассі протурчала всі вуха про те, що Німі запропонував Абдула і що та відповіла.

Бувай!

У мами погано з роботою, треба щось придумувати — їжі немає.

Снилися страхіття.

P. S. У Маги померла бабуся. Царство Небесне! Ось чому він сумний.

Сніг випав 1 грудня. Холодно. Удома немає їжі. Роботу не можуть знайти ні мама, ні вітчим. Мама піде сьогодні просити милостиню на ринку, а я торгуватиму. Спробую взяти під реалізацію цигарок і пакетів. Перепродати. Може, куплю хліба.

Усю ніч спала на бігудях. Думала, піду в школу й буде видно кучерики, а тепер?

Привіт!

Я на ринку.

У школі було вирішено поділити наш клас на два. Ми вже в одному не вміщуємося — 40 людей. Незрозуміло, хто і де буде.

Мага вирішив бути з Заїрою, як я зрозуміла. Лур’є-Левиця з бандою знову почали мене діставати і знущатися. Кассі від усіх цих подій утекла в паралельний 8-й клас «Б».

Я теж пішла була в «Б», подумавши, що не витримаю постійних бійок і розбірок: уся банда Лур’є-Левиці, Мага, Хасик-забіяка, Заїра — лишаються в «А». До класу «Б» йдуть: Абдула, Ґайрбек, Сулім і Латифа. Але, просидівши там один урок, вирішила не піддаватися на слабкості: я не можу спасувати перед труднощами. Я повернулася до класу «А». Хай буде що буде!

Поля

Сьогодні було чотири бійки.

Перша з Лур’є-Левицею. Давно вона не лізла. А сьогодні, сказавши: «Ти повернулася в “А”? Зовсім не боїшся нас?!» — ударила мене в живіт. Я їй відплатила. На зріст ми однакові, але вона ширша в плечах. Ніхто нікому не поступився. Ляпаси були рівними. Вона відскочила перша. Банда не втручалася. Cловом, розійшлися ми майже друзями.

Друга бійка була з одинадцятикласником. Він обізвав мене «російською сукою» і штовхнув. Дуже вдало я вмазала йому ногою в одне місце.

Третю бійку затіяли Лінда, Тара і Яха. Щока подряпана, ну нічого: свій портфель викинути у вікно я не дала, і волосся їхнє порідішало серйозно.

А четверта бійка ось як сталася: я вже йшла, як причепилася до мене Заїра.

— Мій Мага! Не віддам! Я люблю! — сказала вона. (Хоча брехала весь час, що Хасика-забіяку кохає.)