А яка бійка сьогодні в нього була з Кабаном! Жах! Ми думали, Мага Кабана вб’є старим іржавим совком. А все через те, що той мене днями вдарив і потім пішов хвалитись одинадцятикласникам, що «провчив російську тварюку». Довелося рятувати Кабана. Відтягали Магу я, Заїра та Лур’є-Левиця.
П.
24.12.Підла зрада! Кабан наскаржився! Магу могли виключити зі школи!
Я попрохала Заїру піти зі мною до директора. Захистити Магу. Потрібні були свідки. Заїра погодилася за однієї умови: Мага відтепер і надалі належить їй. Вибору не було. Я погодилася. Ми пішли й розповіли, що Кабан мене вдарив — як усе було. Директор обіцяв, що Магу не виключать.
28.12.Ура! Мага мене ревнує!
Сьогодні був суботник. Усі прибирали, мили підлогу в школі — прибиральниць давно немає.
Тішуся, що залишилась у 8-му «А».
Мага зовні на мене уваги не звертає, але сердиться, якщо я з іншими хлопцями розмовляю. Сьогодні він цілий день зовні залицявся до Заїри, яка вигнала мене зі своєї парти й не дозволила навіть поруч сидіти. Хоча в нас по троє теж за партами сидять.
Меблі в школі старі, розбиті. Холодно, сидимо на уроках у пальтах. Мага приніс із дому інструменти й полагодив мою парту! Тепер за нею можна сидіти!
Я кокетувала з Арбі, який подарував мені нещодавно крем для рук і приніс яблука. Арбі приїхав у нашу школу з села. Там він пасе баранів і доглядає город. У місті живе, тільки коли потрібно до школи ходити. Арбі синьоокий і має каштанове волосся, а в Маги чорні очі й чорне волосся. Мага спочатку презирливо скривився, побачивши, що я теревеню з Арбі. Але, коли почув, що я дозволила Арбі провести мене додому (бідолашний Арбі й не підозрював, у чому бере участь), Мага просто збожеволів. Почав рвати й метати. Арбі сильно дістав. Мені його шкода.
Мага занадто розпущений, його не хвилюють філософія та література. Він лізе з усілякими дурощами: то обійматися, то цілуватися, за що одержує від мене стусани, а від інших дівчат — захват. Але їхній захват чомусь знов і знов міняє на мої стусани! Одержавши черговий ляпас за спробу поцілувати, Мага заявив:
— Викаблучуєшся, тварюко! А сама росіянка! Якби не я, уже б давно тебе… (а далі всілякі непристойності).
Я промовчала. Він, як завжди, правий. Така я. Потім Мага потер щоку, куди одержав, і сказав:
— Як я тебе люблю! Ти молодець!
І пішов.
Це буде мені страшний ворог або найкращий друг. До 10 січня канікули.
Бувай!
Поліна
1999
03.01.
Під Новий рік мені снилися погані сни — тряслася земля та обвалювалася шарами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники» автора Поліна Жеребцова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр“ на сторінці 137. Приємного читання.