П.
16.11.Сьогодні прийшов Мага. Це правда — він побився через мене із хлопцями з 11-го класу. Вони погрожували зробити зі мною всіляку гидоту, а Мага почув. У Маги зламана п’ясть.
Він прийшов зі своїм другом Хасиком-забіякою в школу. Усі відразу до мене полізли, мовляв, що я відчуваю — він же за мене бився. Захищав! Питали, а самі злостились. Адже ще ні за кого так ніхто не бився!
Мага приніс у пакеті пряників. Говорить зі мною чемно, спокійно й тихо. Кудись зникла його брутальність і нахабність. Дав пряники, а я відкинула їх назад.
На всіх уроках Мага смішив у класі народ і робив із себе блазня. На уроці вайнахської етики нам пояснювали умовні знаки вайнахів (інгушів і чеченців). Наприклад, якщо хлопець моргає тобі очима, то він тебе кохає і буде залицятися тільки до тебе.
Щойно Мага почув слова вчителя, весь клас став заливатися реготом, бо Мага волав:
— Поліно! Поліно!
І як тільки я поверталася до нього, він моргав мені обома очима. Я йому сказала, що він божевільний. Але було дуже весело.
17.11.Уроків сьогодні не було, і ми дарма чекали вчителів до 11.00.
Помирилась із Заїрою. Я намагаюся привчити її до книжок і йоги.
Ще я подумала, що люблю Магу. Дуже люблю. За те, що він не злякався і побився. Усі дівчата його покохали й не соромлячись зізнаються йому у своїх почуттях — одна я мовчу. Хоча він мені страх як подобається. Але знову сьогодні довелося дати ляпаса: підкрався, обійняв і хотів поцілувати! Я просто хочу з ним дружити, але він цього якраз не розуміє. А дівчатам доведеться оголосити війну: і друзям, і ворогам. У любові пощади немає.
Коли ми йшли додому із Заїрою, Тиною й Сетою, Мага залишив компанію друзів, наздогнав мене і спитав:
— Де ти живеш?
А Заїра влізла в розмову й усе зіпсувала.
Він пішов із друзями: Хасиком-забіякою та Кабаном — в інший бік. Я озирнулася близько п’яти разів і щоразу бачила: він теж озирається.
Піду-но я вимию голову й накручусь. Хустка ніби випадково завтра впаде з моєї голови. На війні як на війні!
Поліна
18.11.Тина сказала, що Тара була закохана в Магу з 3-го класу. Вони ж усі в одній школі навчались, це я — «мандрівниця».
Мої школи розбомбили, де раніше вчилась. Уроків мало. А я так хочу, щоб нам розповідали вчителі більше цікавого. Але вчителів майже немає. Насреддин покинув викладати. Зарплатню давно не платять. Він тепер морозивом на розі торгує. Зате Султан Магомедович веде відразу шість предметів: і малювання, і фізику, і географію… Має 25 років. Він теж без зарплати. Не дай боже, піде зі школи. Тоді її закриють. Викладати буде нікому.
Я сьогодні весь день із Магою розмовляла. З’ясувалося, він розуміється на музиці і знає старі кавказькі легенди. Заїра без кінця встрявала в нашу розмову. Заважала як могла. Підбігала весь час! Але Бог її покарав. У черговий раз, коли вона вирішила підбігти й сказати дурниці, вона послизнулась, упала і порвала куртку!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники» автора Поліна Жеребцова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр“ на сторінці 132. Приємного читання.