— Негайно витягніть цього чоловіка!
Пітер хапається за рейку, що стирчить з-під уламків.
— Дивіться, якщо ми підважимо залізяччя цією рейкою, влізе й великий домкрат!
Пожежник застерігає його:
— Тут кілька тонн залізяччя. Що-небудь зсунете — і все завалиться. Не треба ризикувати. Потрібен домкрат.
— Спробуймо! — кидає Елоїс Ройс.
Ройс і Макдермот, пліч-о-пліч, підставляють спини під рейку, впинаються в неї руками. А тепер — угору, рраз! Не піддається. Напружившись, знову — рраз! Щосили! Серце от-от вистрибне, в очах червона імла. Рейка піддається на сантиметр, не більше. Але піддається! Ще зусилля — вже неможливе, але ти його зробиш, зробиш, а голова йде обертом, і очі вже не бачать, але ти зробиш, зробиш…
Вигук:
— Домкрат на місці!
Все. Тепер можна відступити, розігнутися, звести подих.
Домкрат робить своє діло. Уламки піднімаються.
— Витягайте свого хлопця!
Тихий голос лікаря:
— Можете не поспішати. Він помер.
Вбитих і поранених піднімали з шахти по драбині, й карети швидкої допомоги одна по одній стрімко від’їздили від центрального входу готелю. Першим винесли Гербі Чендлера, потім — смертельно пораненого дантиста, а ще за мить — жінку з поламаною ногою й роздробленою щелепою. Інші автомобілі з червоним хрестом їхали повільніше й завертали до міського моргу. У вестибюлі капітан поліції опитував свідків, намагаючись визначити імена потерпілих.
Останньою підняли Додо. Один з лікарів, спустившись у шахту, перев’язав їй голову й наклав пластмасову шину на переламану руку. Ключник Мілн, відмахуючись від пожежників, що хотіли і його винести нагору, сидів біля Додо, підтримуючи її, поки лікар не подав їй першу допомогу.
Ключник вибрався з шахти останнім — за подружжям акціонерів компанії «Кока-кола „Золота корона“». Пожежник виніс нагору валізи Ключника й Додо, і полісмен в уніформі прийняв їх під свою охорону.
Пітер Макдермот повернувся до вестибюля, коли виносили Додо — смертельно бліду, непритомну, закривавлену. Пов’язка на її голові встигла почервоніти. Двоє лікарів швидко зробили їй укол, помацали пульс. Молодший з них сумно похитав головою.
14
Приголомшений, усе ще не вірячи, що лишився живий, Ключник поліз драбиною вгору. Знизу його підстраховував пожежник. Кілька рук простяглися назустріч і підхопили його, коли він ступив на підлогу вестибюля.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Готель » автора Артур Хейлі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ятниця“ на сторінці 22. Приємного читання.