TextBook — Рятуйте! Рятуйте, люди!
Останнє слово пролунало вже глухо: Діксонова лапа знов опустилася їй на обличчя, і з такою силою, що дівчині аж в очах потемніло. Вона почула, як він гаркнув:
— Ах ти ж йолоп! Ах ти ж ідіот нещасний!
— Вона вкусила мене! — схлипуючи від болю, озвався інший. — Сука, вкусила мене за руку!
Діксон люто просичав:
— А ти сподівався, що вона поцілує її? Тепер увесь готель збіжиться сюди, так його й перетак!
— То, може, тікаймо? — запропонував Лайл Дюмер.
— Цить! — визвірився на нього Діксон.
На хвилину вони завмерли, прислухаючись.
— Тихо, — прошепотів Діксон. — Певне, ніхто не почув.
«Так, ніхто не почув», — з відчаєм подумала Марша. Сльози затуманили їй очі, воля до опору покинула її.
І в цю мить у двері номера постукали. Тричі, твердо й настійно.
— О господи, хтось таки почув, — сказав третій хлопець. 1 простогнав: — Ох, рука болить!
Четвертий злякано спитав:
— Що робитимемо?
У двері постукали знову, ще енергійніше.
Потім з коридора долинуло:
— Відчініть, будь ласка. Я чув крик.
Цей чоловік говорив з м’яким південним акцентом.
— Він там сам один, — прошепотів Лайл Дюмер. — Може, якось обдуримо його?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Готель » автора Артур Хейлі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В понеділок увечері“ на сторінці 23. Приємного читання.