— До речі,— каже прокурор,— не ображайтеся, що в паперах весь час мовиться про гангстера, що промишляє олійками до голови. Як бачите самі, вислів узято в лапки. Це вислів нашого в’язня...
— Я собі уявляю!
— Усе інше...
— Гангстер, що промишляє олійками до голови! — чути обурений голос.— Я подам у суд на нього за образу честі, хоч би скільки це мені коштувало, так і скажіть своєму в’язневі.
Невелика пауза.
— Ще тільки одне питання, пане директоре...
— Прошу, пане прокуроре, прошу дуже.
— Чи маєте ви якусь дотичність до Ямайки?
— Як це?
— Ідеться не про торговельні стосунки,— пояснює прокурор,— не зрозумійте мене хибно, пане директоре. Я хотів би лише знати, чи ви згадували щось про Ямайку, як пан Штіллер моделював із гіпсу вашу голову?
— Можливо...
— Ага.
— Я маю на Ямайці будинок...
— Ага.
— А чого ви питаєте?
Я чую, як відсуваються стільці.
— Ще раз красно дякую, пане директоре,— каже прокурор.— Нам відлягло від серця, як ми побачили на власні очі, що вас не вбито.
— Не вбито?
— Бо наш в’язень уперто твердить, що власноручно вбив вас кілька років тому.
— Мене?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штіллер» автора Макс Рудольф Фріш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша. Штіллерові нотатки у в’язниці“ на сторінці 53. Приємного читання.