Кров ельфів

Красива довгонога ельфиня у високих чоботах, що стояла перед нею, жорстоко скривила скривилась піднесла меча, струсивши волоссям, яке розсипалось з-під відкинутого каптура. Меч засліплюючи блиснув, блиснули браслети на зап’ятсках Білки.

Цирі була не в змозі ворухнутись.

Але ні. Меч не впав, не вдарив. Бо ельфиня дивилась не на неї, але на білу троянду прикріплену до дублету.

Aelrienn! – крикнула голосно Білка, як ніби тим криком хотіла подолати сумніви. Але не зуміла, - Геральт, відштовхнувши Цирі, широко хльоснув її мечем через груди. Кров бризнула на обличчя і вбрання дівчинки, червоні плямки порснули на білі пелюски троянди.

 Aelrienn… - простогнала болісно ельфиня, падаючи на коліна. Після впала вниз лицем, зумівши крикнути ще раз. Голосно, протяжно, розпачливо.

Shaerraweeeeedd

*****

Дійсність повернулась так само раптово, як раптово зникла. Попри глухий, одноманітний шум, який заповнював вуха, Цирі почала чути голоси. Через миготливу і мокру завісу почала бачити живих і забитих.

Цирі – прошепотів Геральт, встаючи біля неї на коліна. – Все закінчилось.

Битва… - простогнала, сідаючи. – Геральте, це…

Вже по всьому. Дякуючи війську з Бан Глеану, яке прийшло нам на допомогу.

Ми не були… - прошепотіла, закриваючи очі. – Не були нейтральними…

Не були. Але ти живеш. Трісс живе.

Що з нею?

Ударилась головою, випавши з возу, який Ярпен намагався втримати. Але вона вже здорова. Лікує поранених.

Цирі подивилась. Серед диму дотліваючих фургонів миготіли озброєні постаті. А довкола лежали скрині, бочки. Частина з них була розбита, а вміст розсипаний. Це було звичайне, сіре польове каміння. Вона здивовано дивилась на нього.

Допомога для Демавенда з Аердіну – скреготнув зубами Ярпен Зіґрін, що стояв поряд. – Секретна і надзвичайно важлива допомога. Конвой особливого призначення!

Це була пастка?

Червонолюд повернувся, подивився на неї, на Геральта. Потім, знову подивившись на каміння, що висипалось з бочок, сплюнув.

Так – підтвердив. – Пастка.