Бляха, ми не маємо тут медика – червонолюд сплюнув на палаючі поліна. – Де їх залишив?
Пів стадії18 звідси, біля гостинця.
Покажеш дорогу. Гей, ви там! Троє на коней, сідлайте, виродки! Геральте, чи тримається твоя хвора жінка у сідлі?
Не дуже. Власне, до цього я мусив її підтримувати.
Взяти бурку, плахту, і два патика з возу! Живо! – Вільфрід Вєнцк, схрестивши руки на грудях, голосно кашлнув.
Ми на шляху – різко сказав Ярпен Зіґрін, не дивлячись на нього. – На дорозі не відмовляється у допомозі.
*****
Холєра – Ярпен забрав долоню з чола Трісс. – Розжарена, як піч. Не подобається мені це. А якщо це черевний тиф або дизентерія?
Це не можу бути ні черевний тиф, ані дизентерія – збрехав з переконаннням Геральт, огортаючи хвору ковдрою. - Чародії імунні на ці хвороби. Це харчове отруєння, не заразне.
Гмм… Ну, добре. Іду попорпаюсь у торбах. Мав десь добрі ліки на срачку, може ще трохи залишилось.
Цирі – зазаначив відьмак, подаючи дівчинці знятий з коня кожух. – Іди спати, падаєш з ніг. Ні, не на віз. На віз покладемо Трісс. Ти ляж біля вогнища.
Ну – тихо запротестувала, дивлячись на червонолюдів, що віддалялись. – Ляжу коло неї. Якщо вони побачать, що ти мене відсуваєш від неї, то не повірять тобі. Будуть думати, що це заразно, і виженуть нас, як ті стражники.
Геральт? – простогнала раптом чародійка. – Де… ми є?
Серед друзів.
Я тут – сказала Цирі, гладячи її по каштановому волоссю. – Я з тобою. Нічого не бійся. Чуєш, як тут тепло? Вогнище горить, а червонолюд зараз принесе ліки на… На шлунок.
Геральте – заплакала Трісс, намагаючись вирватись з-під коців19 . – Жодних… жодних магічних еліксирів, пам’ятай…
Пам’ятаю Лежи спокійно.
Я мушу… Ооох…
Відьмак без слів схилився, несучи чародійку разом з коконом ковдр, у які її було закутано, і порошкував до лісу, у темряву. Цирі зітхнула.
Повернулась, почувши важкі кроки. З-за возу вийшов червонолюд, тримаючи під пахвою великий вузол. Полум’я вогнища блищало на вістрі топірця, засадженого за пасок, також виблискуючи на ґудзиках тяжкого шкіряного кожуха.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кров ельфів» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 65. Приємного читання.