Кров ельфів

Цирі неохоче пирхнула, але підкорилась. Геральт підійшов ближче.

Ельфи – ствердив, не приховуючи здивування.

Ельфи – підтвердив вояк. - Scoia'tael.

Хто?

Scoia'tael – повторив солдат. – Лісові банди.

Дивна назва. Це значить, якщо я не помиляюсь, «Білки»?

Так, пане. Саме Білки. Так вони самі себе звуть ельфійською. Одні кажуть, що це тому, що часом носять хвости білок на ковпаках і шапках. Інші кажуть, що це через те, що у бору живуть, годуються горішками. З ними щораз більше клопоту, скажу я вам.

Геральт покрутив головою. Вояк накрив трупи полотом, витер руки в кафтан.

Ходіть – сказав. – Немає чого тут стояти, поведу вас до коменданта. Хворою займеться наш десятник, якщо зможе. Уміє припалювати і зшивати рани, вправляти кістки, то може зуміє і ліки збовтати, хто його зна, то тямущий хлопець, горянин. Ходіть, пане відьмаче.

У хаті митника, задимленій і темній, саме тривала жвава, галаслива дискусія. Коротко підстрижений лицар у кольчузі і жовтій туніці покрикував на двох купців і управителя, на що з досить відстороненою і понурою міною спостерігав митник з забинтованою головою.

- Кажу ж, ні! – лицар вдарив кулаком у хиткий стіл і випростався, поправляючи ринграф14 на грудях. – Поки не повернуться роз’їзди, не рушите мені звідси! Не будете суватись гостинцями!

- Я мушу бути за два дні у Девоні! – заверещав управитель, підсовуючи під очі лицарю короткий викарбований кийок з випаленими знаками. – Бачите причину! Якщо спізнюся, коморник мені відірве голову! Поскаржусь воєводі!

- А поскаржся, поскаржся – глузував лицар. – Раджу, спершу вимостити собі гачі соломою, бо воєвода тебе може копнути. Але зараз я тут наказую, бо воєвода далеко, а твій коморник лайно для мене. О, Уніст! Кого це ти привів, сотнику? Ще один купець?

 - Ні – неохоче відповів сотник. – Це відьмак, пане. Його звуть Відьмак з Рівії.

На здивування Геральта, лицар широко усміхнувся, встав і протягнув руку для привітання.

Геральт з Рівії – повторив, все ще посміхаючись. – Чули про вас, і то не з абияких уст. Що вас сюди привело?

Геральт пояснив, що його привесло. Лицар припинив усміхатись.

Не зустрілись у добрий час. Навіть близько. Ми маємо тут війну, пане відьмаче. Лісами суваються банди Scoia'tael, не далі як вчора зіткнулися з ними. Чекаю тут на харчування і починаємо облаву.

Воюєте з ельфами?

Не тільки з ельфами. Як це, ви, відьмак, не чули про Білок?