Розділ 16 Парис

— Ні. Вампірка залишилась у воді — кровопивці мають там знач ну перевагу. Ось чому я щодуху мчав додому — боявся, що вона заплутає сліди, плаваючи у воді. Ти провела так багато часу на пляжі… — він замовк, перевівши подих.

— Сем повернувся з тобою… всі решта також удома? — я сподівалася, що вони припинили пошуки.

— Так. Майже.

Я спробувала роздивитися вираз його обличчя, прижмурюючись від важких крапель дощу. Його очі були сповнені тривоги й болю.

Слова, які раніше нічого не значили, раптом набрали сенсу.

— Ти сказав… лікарня. Раніше, коли говорив із Семом. Когось поранено? Вікторія билася з вами? — мій голос підвищився аж на октаву і через хрипкість пролунав як чужий.

— Ні, ні. Коли ми повернулися, Емілія вже чекала на нас, щоб сповістити погані новини. Це Гаррі Клірвотер. Сьогодні вранці у нього стався серцевий напад.

— Гаррі? — я похитала головою, намагаючись усвідомити, про що він говорить. — О ні! Чарлі знає?

— Так. Вони з татом у лікарні.

— Із Гаррі все буде гаразд? Очі Джейкоба знову напружилися.

— Не схоже на те.

Несподівано я відчула себе справді хворою через почуття провини — це почуття було жахливе, і все через стрибки зі скелі. Ніхто не повинен хвилюватися про мене зараз. Який невдалий час для необдуманих вчинків!

— Я можу чимось допомогти? — запитала я.

Дощ припинився. Я й не помітила, що ми вже прийшли до будинку Джейкоба, поки не опинилися всередині. Вітер щосили гримав по даху.

— Залишайся тут, — сказав Джейкоб, поклавши мене на низеньку канапу. — Я маю на увазі, просто тут. Я принесу тобі сухий одяг.

Я дозволила очам призвичаїтися до темної кімнати, поки Джейкоб вертівся у своїй спальні. Невеличка вітальня здавалася такою порожньою без Біллі, майже спустошеною. Панувала дивна зловісна тиша — можливо, тому що я знала, де він зараз.

За кілька секунд повернувся Джейкоб. Він кинув мені купу сірого бавовняного одягу.

— Звісно, великувате для тебе, але це найкраще, що я зміг знайти. Я вийду, щоб ти могла перевдягнутися.

— Не треба нікуди йти. Я занадто втомлена, щоб рухатися. Просто посидь зі мною.

Джейкоб сів на підлогу поруч зі мною, спершись спиною на канапу. Мені стало цікаво, коли він востаннє спав. Він здавався таким самим виснаженим, як і я.