— Сідай, друзяко. Треба тобі посидіти.
— Чи щоб мене розтягли на дибі. На мій обмежений погляд…
— Не прибідняйся, Еде.
— Та я й не прибідняюся зовсім. Як ти знаєш, мене не хвилює, високе в когось становище чи ні або хто там що вважає. Я зосереджуюся на своїй роботі. Я захищаю наші системи, і єдине, що мене справді вражає, — це професіоналізм.
— Ти найняв би самого диявола, якби він був талановитим комп’ютерником.
— У кожному разі я відчуваю повагу до всякого ворога, якщо він досить компетентний. Розумієш?
— Розумію.
— Я гадаю, що ми з ним дуже схожі й лише волею випадку опинилися по різні боки барикад. Як ти вже, мабуть, чула, RAT, «пацюк», проник у наш сервер і далі у внутрішню мережу. Ця програма, Алоно…
— Що?
— …справжнісінька музика! Так компактно та гарно написана…
— Ти зустрів гідного супротивника.
— Мої хлопці, безперечно, відчувають те саме. Вони вдають обурення, патріотизм чи біс батька знає що. А насправді їм над усе хочеться зустрітися з цим гакером і висловити йому своє щире захоплення. Якийсь час я теж намагався думати: «Окей, начхай на це! Може, загроза не така й велика, зрештою. Це тільки один геніальний гакер, що захотів блиснути своїм хистом. Лихо не без добра». Я маю на увазі, що, ганяючись за цим блазнем, ми вже дізналися багато чого нового про нашу вразливість. Але потім…
— Так?
— Потім я почав замислюватися: ану ж мене надурили, ану ж ця вся демонстрація з моїм поштовим сервером — просто завіса й за нею ховається щось інше?
— І що ж?
— Наприклад, пошук певної інформації.
— Ти мене заінтригував.
— Зараз буде ще цікавіше. Нам удалося встановити, де саме нишпорив гакер. Усе здебільшого свідчить про одне: його цікавило оте мережеве угруповання, що його ти досліджуєш, Алоно. Вони називають себе «Павуки», так?
— «Товариство Павука», якщо бути точним. Та я думаю, що це якийсь жарт.
— Гакер шукав інформацію про цю групу та їхню співпрацю з «Соліфоном», і тоді я подумав, що він, можливо, сам належить до цього угруповання й хотів з’ясувати, що нам про них відомо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчина у павутинні» автора Давід Лаґеркранц на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II Лабіринти пам’яті“ на сторінці 7. Приємного читання.