Розділ «ДВІ ВЕЖІ»

ЕНТ:

В обідню пору золоту, як Літо припече,

І сон дерев, немов ріка, повільно потече

У прохолоді лісовій, у західних вітрах,

Вернись до мене і скажи: «Твій край чудовий, ах!»

ЕНТОВА ДРУЖИНА:

Коли зігріє Сонце плід і ягода зросте;

Коли солома золота і жито золоте;

І пахне мед, і яблук дух, хоч західні вітри,

Під Сонцем я залишусь тут найкращої пори!

ЕНТ:

Коли Зима, страшна Зима, впаде на гори й ліс,

Дерева потрощить, і ніч настане на Землі;

І східний вітер прилетить, тоді крізь сніг з дощем

Гукну тебе, знайду тебе — і разом заживем!

ЕНТОВА ДРУЖИНА:

Зима настане, стихне спів, і ніч огорне світ,

І світло, й праця проминуть посеред голих віт;

Лиш я чекатиму тебе, гукну — і ти прийдеш:

Крізь сніг з дощем тоді підем разом у світ без меж!