Розділ «БРАТСТВО ПЕРСНЯ»

Крізь Ніч Нічого понесло

його між диких чорних хвиль

над берегами, що колись

їх затопило звідусіль,

аж поки там, де світу край,

де хвилі котять споконвік

перлин і золота світлінь,

почув він музику і спів.

Тоді побачив, як Гора

зростає німо перед ним,

як проступає з-за морів

смерк Валінору й Ельфів Дім.

Збагнув тоді: від ночі втік,

бо онде — білі небеса,

світло-зелений Ельфів Дім;

як найпрозоріша роса,

біля гори, де Ілмарін,

освітлюючи діл щомить,

в сяйливих вежах Тіріон

в Тінистім Озері дрижить.