Розділ «БРАТСТВО ПЕРСНЯ»

Стрімкі вітри несли його,

і, пролетівши навмання,

як вихор, з заходу на схід,

удома голову підняв.

Там Елвінґ стрінула його,

і сяйво розтопило ніч:

яснішими за діамант

були її кольє вогні.

Вдягла на нього Сильмарил —

вогню незгасного вінець, —

і він, з палаючим чолом,

узявся за стерно, боєць.

І з Того Світу з-за Морів

вночі піднявся сильний шторм,

і Тарменель здійняв вітри;

зі смертних тих шляхів ніхто

не знав, якими вітер ніс

той корабель через моря,

давно покинуті всіма:

на захід мчала знов зоря.