Хлоп лежав у синіх розкльошених джинсах і фарбованій майці.
(Ту майку фарбувала Меліса на прізвисько Дівча-Фрик.
Не знаю, що сталося з нею, — був образ її, та і зник.
ще вчора тут, поруч, стояла, а нині вже рушила вдаль,
по тому шосе у нікуди. До снігу талого вона мені подібна,
який асфальт вкрива в Ороно, на Мейн-стрит. Виблискує
сльозами, аж випікає очі.
О, то була зима, як «Лемон Пайперс»[259] грали «Зелений тамбурин».)
Томмі помили волосся, й воно спадало прямо
на плечі. Чувак, воно було чистим!
Закладаюся, то гробар його причепурив.
Чоло вінчала стрічка зі знаком миру,
виведеному на білому шовку.
«У нього ідіотський вигляд», — казав Філ. Він напивався.
(Філ завжди напивався.)
Джеррі Ґарсіа мугикав своє «Перевезення». Тупа пісенька.
«Грьобаний Томмі! — вигукнув Філ. — Випиймо за гівнюка!»
Ми випили за гівнюка.
«На ньому не було значка, — втрутився Індіан Сконтрас.
Індіан — душа Клубу Вальда-Стайн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ярмарок нічних жахіть » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Томмі“ на сторінці 3. Приємного читання.