Я заплатив, і він залишив нас самих, щоб перевірити кімнати.
Ми зняли тимчасові бар’єри між балконами та скрізь пройшлися, від перших готельних апартаментів аж до третіх.
— Навіщо тобі всі троє номерів, Ліне? Я відмовляюся називати їх апартаментами.
— Стіни в кінці цих балконів суцільні, Дідьє. Якщо я зніматиму всі троє апартаментів, то ніхто не зможе непомітно сюди проникнути.
— Бачу,— сказав він.
— Але мені потрібні лише два номери. Третій може бути для тебе, Навіне, якщо хочеш.
— Для мене? — запитав він.
— У тебе ж іще немає офісу, правда?
— Ні. Я працюю вдома.
— Ну, тепер у тебе є офіс, якщо хочеш, детективе.
Він поглянув на Дідьє, який з посмішкою знизав плечима.
— Тобі це тільки-но спало на думку? — здивувався Навін.
— Так.
— Бо в тебе є зайвий номер?
— Так.
— Я в захваті. Повністю згоден,— вирішив Навін, тиснучи мені руку.— Класно мати тебе на тому кінці балкона.
До нас приєднався Дідьє, поклавши свої руки на наші.
— Це стане початком чогось дуже...
— Дідько! — вигукнув Навін, відстрибуючи.— Вона мене вб’є!
— Хто може вбити детектива? — зажадав Дідьє.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VI“ на сторінці 59. Приємного читання.