Розділ «Частина VI»

— У цьому аеропорту на мене чекає небезпека чи ні? Я в небезпеці? Мене тут пов’яжуть? Викладай або втратиш зуби.

— Для тебе немає жодної небезпеки,— випалив він.— Але ти сам — небезпека. Мене надіслали, аби упевнитись у твоїй адекватній поведінці.

— Адекватній?

— Адекватній.

— Наскільки адекватній?

— Вони не уточнили.

— А ти не питав?

— Ніхто не питає. Ти ж це знаєш.

Ми дивилися один на одного.

— І що б ти зробив, якби я почав неадекватно поводитися?

— Владнав питання з місцевою владою і доправив тебе до Бомбея якнайшвидше.

— І все?

— Присягаюся. Я більше нічого не знаю.

— Гаразд. Гаразд. Вибач за той випад щодо твоїх зубів. На хвильку здалося, що я прямував якраз у пастку.

— Для тебе тут немає небезпеки,— заспокоював він.— Але після повернення не їдь одразу додому.

— Про що ти?

— Просто відрапортуй у компанію одразу ж після повернення.

— А це має якийсь стосунок до того, що моє завдання опинилося під загрозою?

— Я не знаю. Санджай дуже конкретно наказав приїхати до нього. Дуже конкретно. Але він не пояснив.

Оголосили мій рейс. Ми знову потиснули руки, і він розчинився між пасажирами.