— Тепліше!
Вульф закотив рукав, виставляючи значні опіки на лівій руці та цифровий годинник.
— Гаряче, гаряче, гаряче!
Вульф зняв годинник, щоб показати решту тонкого білого шраму, який оперізував його зап’ясток.
— Охоронець лави підсудних? — крізь зціплені зуби запитав Вульф.
Форд відповів не відразу. Він схвильовано потер обличчя і пройшов до кухні, щоб узяти пляшку горілки.
— Ти мене недооцінюєш, — зрештою-таки відповів він, награно образившись. — Я — Ендрю Форд, той, хто врятував життя «Палію»!
Він розлючено зробив великий ковток із пляшки, з якої йому потекло на коліна.
— Якби я так не геройствував, відтягуючи тебе від нього, то він би не вижив і не вбив би те останнє дівча. Святий Ендрю! Ось що я хочу, щоб написали на моїй могилі: «Святий Ендрю: помічник дитячого серійного вбивці».
Форд почав плакати. Він опустився на диван і натягнув на себе огидну ковдру, скидаючи на підлогу погано встановлену попільничку.
— Ось і все. Відішли тих свиней геть. Не хочу, щоб мене рятували. Я лише хотів сказати тобі… допомогти тобі.
Вульф дивився на нікчемне створіння, коли воно знову хильнуло з пляшки й увімкнуло телевізор. Коли Вульф виходив із кімнати, на всю гучність лунала вступна тема дитячої програми.
***Андреа у приголомшливій тиші спостерігала, як її оператор Рорі, одягнений у костюм капітана космічного корабля, за допомогою лазерного променя — (а насправді, обгорнутої фольгою палиці) обезголовлює інопланетянина (підозріло схожого на його друга Сема). Із рани полилися потьоки зеленого слизу, і, надто переграючи, решта тіла таки перестала рухатися.
Рорі натиснув на паузу.
— То що думаєш?
Рорі було вже за тридцять, однак одягався він як неохайний підліток. Він мав трохи зайвої ваги, тонку рудувату борідку та приязне обличчя.
— Кров — зелена, — сказала Андреа, усе ще трохи вражена кривавим записом.
Відео виявилося малобюджетним, проте ефектним.
— Це був Краатер… прибулець.
— Он воно що. Я вдячна, однак, якщо ми хочемо отримати хоч якийсь шанс переконати Емілі погодитися, то вона має побачити червону кров.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 90. Приємного читання.