— А ви часом не той детектив із телевізора? — закричала вона охриплим голосом звідкись згори.
Вульф проігнорував допитливу жінку. Чоловік, який звисав із балкона, раптом припинив верещати і глянув на Вульфа, який невимушено попивав свою каву.
— Я так розумію, Ендрю Форд? — промовив Вульф.
— Детектив Вульф? — запитав Форд з ірландським акцентом.
— Ага.
— Мені потрібно з тобою поговорити.
— Гаразд.
— Не тут. Піднімайся.
— Гаразд.
Вульф байдуже знизав плечима і попрямував до головного входу, а Форд тим часом незграбно перелазив назад через перила. Коли Вульф піднявся нагору, то зустрів біля дверей привабливу поліціянтку з Індійської поліції.
— Які ж ми раді вас бачити, — сказала вона.
Коли жінка заговорила, Вульф помітив у її посмішці значну прогалину й відчув, що починає злитися.
— Це він з вами зробив? — запитав він, жестом вказуючи собі на рот.
— Не зумисно, він сіпався, і мені варто було його відпустити. Усьому виною моя власна дурість.
— Трохи неврівноважений як для охоронця, хіба ні?
— Він уже рік не працює. Здебільшого лише пиячить і дебоширить.
— А де він працював?
— «Дебенгамс»[19], якщо не помиляюся.
— Чого він хоче від мене?
— Каже, що знає вас.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 90. Приємного читання.
TextBook