— На вигляд як справжній, — знизав плечима Ґарланд.
— Так і є, — радісно сказав Рорі. — Це кулі несправжні.
Він висипав у долоню Ґарланда кілька холостих куль.
— Патрони наповнені порохом для того, щоб створити спалах і звук пострілу, однак самої кулі там немає.
— Але ж із самого пістолета вилучили ударник, правильно? — запитала Бакстер, — інстинктивно пригинаючись, коли Ґарланд змахнув пістолетом у її бік.
— Ага, зазвичай так і роблять, — сказав Рорі, ухиляючись відповісти на очевидне запитання.
— А в цьому? — тиснула на нього Бакстер.
— Не зовсім, ні.
Бакстер схопилася за голову.
— Він повністю легальний, — виправдовуючись, сказав Рорі. — У мене є ліцензія. Ми знаємо, що робимо. Це абсолютно безпечно. Поглянь…
Він розвернувся до Сема, який налаштовував одну з відеокамер.
— Ти знімаєш? — запитав він.
— Ага, — стурбовано сказав Сем.
Без попередження, Рорі зняв запобіжник і натиснув на курок. Пролунав гучний постріл, а з грудей Сема вирвалися темно-червоні бризки крові. Андреа квапливо повернулася до них. Бакстер і Ґарланд нажахано витріщилися на калюжу крові, яка швидко збільшувалася. Сем кинув викрутку додолу і насупився на Рорі:
— Телепню, спершу я збирався переодягти футболку, — сказав він перед тим, як знову повернутися до камери.
— Це було неймовірно! — вигукнув Ґарланд.
Вони всі вичікувально глянули на Бакстер, хоча з виразу її обличчя було зрозуміло, що побачене її заледве вразило.
Вона розвернулася до Ґарланда.
— Ми можемо поговорити надворі?
Бакстер відімкнула авто, щоб вони могли поговорити наодинці. Вона згребла безлад із пасажирського сидіння на підлогу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 94. Приємного читання.
TextBook